Виконавці – СКЛАД: Жіночий
МОЄМУ КИЄВУ, або НА БЕРЕГАХ ДНІПРА-СЛАВУТИЧА (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка
На берегах Дніпра-Славутича
Ти встав із давнішніх століть,
Проте краса твоя нев’януча
Мене й сьогодні полонить.
І я іду по тихих вулицях
До цих завітних берегів,
І предо мною відкривається
Жива історія віків.
Приспів (двічі):
Я знову в рідному краю
Знайомі гори пізнаю,
І велич сивої минувшини,
І ясну молодість твою.
Чи ж так давно під цими кручами
На штурм піднявшись як один,
Тебе з неволі визволяли ми
В диму пожарищ і руїн?
І я дивлюсь на мирні обрії,
Любуюсь видами Дніпра,
Та горда пам’ять тих буремних днів
В моєму серці не вмира!
Приспів (двічі).
МОЛОДИЧКИ МОЛОДІЇ (жартівлива)
Київщина. Гармонізація Леопольда Ященка
Молодички молодії, (2)
Чи добрі в вас чоловіки, чи лихії? (2)
А у мене мужичище – (2)
Не пускає на вулицю на ігрище. (2)
А я його обдурила – (2)
В полив’янім горшку каші наварила. (2)
Наварила, накормила, (2)
На припічку білу постіль постелила. (2)
Постелила ще й приспала – (2)
Сама пішла на вулицю, погуляла. (2)
Погулявши, йшла додому – (2)
Зустрічає мій старий з коцюбою. (2)
Continue reading “МОЛОДИЧКИ МОЛОДІЇ (жартівлива)”
МРІЯ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка
Мрія в рожевім серпанку
Знову явилась мені…
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує в тишині.
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує за вікном…
Мрія в рожевім серпанку
Стиха війнула крилом.
Я ж їй сказала: вернися!
Мріє, не зраджуй мене.
Згасне остання зірниця,
Швидко цей сон промайне.
Ранок прийде і розвіє
Чари солодкі нічні…
Люба, закохана мріє,
Згадуй мене хоч вві сні.
НА ГОРІ ЖИТО ПОМІЖ ТРАВОЮ (весільна)
На горі жито поміж травою,
Мати ж моя мати, чи жаль ти за мною? (2)
Жаль, моя доню, серце ми в’яне,
А хто ж мене, доню, на старість догляне? (2)
Лишаю сестру, лишаю брата,
Лиш буде без мене сумненька хата. (2)
Сумненька хата, сумне подвір’я,
Бо вже скінчиться моє весілля! (2)
Якби була знала, що піду від мами,
Була б не садила рожу під вікнами. (2)
Рожу посадила, рожа ся розцвіла,
А я своїй мамі жалю наробила. (2)
Continue reading “НА ГОРІ ЖИТО ПОМІЖ ТРАВОЮ (весільна)”
НА ГОРОДІ ЧОРНОБИЛЬ (лірична)
Наддніпрянщина
На городі чорнобиль так низенько стелиться,
А мій милий Михайло в третім селі жениться. (2)
Братіку, сідлай коня, коня білогривого,
Та й поїдем в те село шукать мого милого. (2)
Приїхали в те село – щось мені невесело,
Прийшли на подвір’ячко – минуло весіллячко. (2)
Ой дівчино Тетяно, щось до нас наїхало –
Чи твоя родиночка, чи першая жіночка? (2)
Ой дівчино Тетяно, бери мед-горілочку,
Бери мед-горілочку, частуй мою жіночку! (2)
На городі чорнобиль, на нім білі квіточки,
Чом ти мені не сказав, що в тебе є діточки? (2)
Ой дівчино Тетяно, зоставайся дівкою,
Зоставайся дівкою, а я їду з жінкою. (2)
НА ГРЯНІЙ НЕДІЛІ (русальна)
Київська обл., Бородянський р-н, с.Немішаїв. Записала Людмила Іваннікова 13 червня 1991 р. на фестивалі “Берегиня”, м.Луцьк.
Співають дівчата з “сєдовської” майстерні Київського Кобзарського Цеху: Ярослава Пришедько, Ярослава Музиченко, Мар’яна Музика, Христина Білан і Євгенія Шевченко; Трійця 1997 року:
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
На гряній неділі русалки сиділи,
Ой рано, рано, русалки сиді(ли).
Сиділа русалка та й питала літа,
Ой рано, рано, та й питала лі(та).
Чи бувало літо, чи ще й не бувало,
Ой рано, рано, чи ще й не бува(ло)?
А я, молодая, літа не вгадала,
Ой рано, рано, літа не вгада(ла).
Мене, молодую, горечко приспіло,
Ой рано, рано, горечко приспі(ло).
Горечко приспіло, гулять не пустило,
Ой рано, рано, гулять не пусти(ло)!
НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)
Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Автор українського перекладу невідомий. Оригінал російською – слова Миколи Добронравова, музика Олександри Пахмутової.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Світить нам незнана ще зоря,
Знову ми одірвані від дому.
Поміж нами – далеч і моря,
Гаснучі вогні аеродрому.
Поміж нами відстань немала –
Холод і печаль на твоїх віях.
Нам зосталась крихітка тепла –
Наша невгасаюча надія.
Приспів:
Надія – наш компас земний,
Сміливим щастить як нікому,
Ми стрінемось в пісні одній –
Вона понесе нас додому!
Через віддаль і чужі краї
Звідси все простим здається зразу,
І зникають хмари грозові,
І смішними бачаться образи.
Ти лише чекай без вороття,
Впертим будь і щирим будь так само,
Щоби часом слало нам життя
Радощів коротку телеграму.
Continue reading “НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)”
НАЛЕТІЛИ СІРІ ГУСИ (лірична)
Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Налетіли сірі гуси на став жирувати,
Наїхали козаченьки в село зимувати. (2)
Жирували сірі гуси – знялись полетіли,
Зимували козаченьки – знялись виїздили. (2)
Чом ти мене, моя мамо, рано й не збудила,
Та як тії козаченьки з села виїздили? (2)
Тим я тебе, моя доню, рано й не збудила,
Що твій милий попереду – щоб ти й не тужила. (2)
Ти думаєш, моя мамо, що я й не журюся,
А як вийду за ворота – од вітру хилюся. (2)
Ти думаєш, моя мамо, що я і не плачу –
За дрібними слізоньками стежечки не бачу. (2)
Шовком шила, шовком шила, золотом рубила –
Все для того козаченька, що я й полюбила. (2)
Шовком шила, шовком шила, сріблом гаптувала –
Все для того козаченька, що вірно кохала. (2)
НА НАШІЙ ЮЛОЙЦІ (купальська)
Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с.Добре. Від Адама Рудчика. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
На нашій юлойці дівочок рядочок.
Гей, дівочок рядо(чок).
Найкраща дівойка – молода Марійка.
Гей, молода Марі(йка).
Грядочку копала, рутойку сіяла.
Гей, рутойку сія(ла).
Рутойку сіяла, та ще й поливала.
Гей, та ще й полива(ла).
А як рута зросла, у віночок звила.
Гей, у віночок зви(ла).
У віночок звила, на Дунай пустила.
Гей, на Дунай пусти(ла)ю
На Дунай пустила та й заговорила.
Гей, та й заговори(ла).
Хто віночок здойме, то той мене озьме.
Гей, то той мене о(зьме).
