ЖАНР: Веснянки, гаївки
Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО”
Красна весна, тихе літо: Українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху / Упорядники Леопольд Ященко та Катерина Міщенко. − К., 2007. − 256 с., нот. − pdf.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і українські традиції. Адже красна весна й тихе літо − це проводжання зими й закликання весни, розмаїтий Великдень і урочиста Трійця, вогняне купальське свято і щедрі обжинки… Усі ці свята успадковані нами з глибокої давнини.
Календарні пісні − мова традиційних свят. І нині у ваших руках невеличка добірка, “словничок” цієї мови, якою наші предки розмовляли з пробудженою землею, буйним зелом і щедрим урожаєм. Тут є пісні на всі смаки − від концертних обробок до стихійного розспіву і автентичного народного викладу; пісні обрядові, ліричні, побутові; “дорослі”, молодіжні й дитячі…
Збірник стане у пригоді фольклорним колективам, стихійним співочим гуртам, освітнім закладам, дитячим мистецьким студіям.
Народні пісні для дітей молодшого та середнього віку (Зошит 1) – добірка Леопольда Ященка
Робоча добірка дитячих пісень та ігор, переважно весняних.
Рукопис нот і текстів.
ЗМІСТ:
Фільм-кінохроніка “Етнографічний хор “Гомін” Леопольда Ященка: ПЕРШІ ВЕСНЯНКИ” − Київ, Великдень 1969 року
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Увага − РАРИТЕТ!!!
Завдяки учасниці першого “Гомону” Ганні Миколаївні ДАЦЕНКО, збереглася досьогодні кольорова кіноплівка з дня народження хору “Гомін” − десять хвилин хроніки великодніх веснянок 13 квітня 1969 року на схилах Дніпра і по Києву.
Відеомонтаж − Студія “МИ”. З кінодокумента не вирізано жодного кадру!
Дивимося і завантажуємо собі на згадку… :)
А ВЖЕ ВЕСНА, А ВЖЕ КРАСНА ТА Й ТРИ ВІТРИ НАМ ПРИНЕСЛА (веснянка)
Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
А вже весна, а вже красна
Та й три вітри нам принесла.
Один з дощем, другий з зелом,
А третій з сонцем і теплом!
Що сонечко пригріває,
А зимоньки убуває.
Що зимоньки убуває,
А весноньки прибуває!
Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »
А МИ КРИВОГО ТАНЦЮ ЙДЕМ (веснянка)
Закарпаття. Гармонізував Леопольд Ященко.
Вести кривий танець неважко. Всі учасники стають у ряд, взявшись за руки. Той, хто попереду – найчастіше дівчина – “виводить кривого танця”, себто веде всіх за собою. Кожен має точно повторювати лінію ходи попереднього.
Добре, якщо дівчина, яка йде попереду, обирає шлях таким чином, щоб загальний малюнок танцю займав якомога меншу площу – так легше співати без ритмічних розходжень.
Інший варіант пісні – “Ми кривого танцю йдемо”. Кривого танця водимо також і під інші веснянки, які за ритмом і характером надаються до того – “Ой не рости, кропе”, “Травко-муравко”, “Хвалилася береза”, “Коло млина калина”, “Ой чи спиш, чи чуєш”, “Перекладу кладку” та ін..
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
А ми кривого танцю йдем, танцю йдем,
А ми йому кінця не знайдем, не знайдем.
Приспів:
Та вода по каменю, та вода по білому
Стиха йде, стиха йде.
Ішли дівчата через двір, через двір,
На них хусточки, як мак цвів, як мак цвів.
Стали хусточки маяти, маяти,
Стала діброва палати, палати.
Стали дівчата гасити, гасити,
Цебрами воду носити, носити.
Скільки у цебрі водиці, водиці,
Стільки в дівчаток правдиці, правдиці.
Continue reading “А МИ КРИВОГО ТАНЦЮ ЙДЕМ (веснянка)”
БЕРЕГОМ, БЕРЕГОМ (веснянка)
Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, с.Бережинці. Запис та обробка Леопольда Ященка, 1960-ті рр.
Етнографічний хор “ГОМІН” − ансамбль “КРИНИЦЯ” Київського будинку вчених. Заспівують Тетяна Красюк (альт І) і Ніна Шапошнікова (альт ІІ) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Берегом, берегом, бережиною! (2)
А хто ж там їде дорожиною?
Берегом, берегом, бережиною!
Ой їде, їде, коником грає,
Берегом, берегом, бережиною!
Та й на подвір’ячко все поглядає,
Берегом, берегом, бережиною!
Ой де ж ти, Галю, моє серденько?
Моє серденько!
Чом не виходиш на вуличеньку?
На вуличеньку!
Чи, може, мачуха та й не пускала?
Чи, може, забула, кому присягала?
Кому присягала, гей, гей!
Ой знаю, знаю, кого кохаю,
Кого кохаю!
Кому хустинку все вишиваю,
Все вишиваю!
Вже ж та хустиночка шовком обшита,
Берегом, берегом, бережиною!
Вийду, козаченьку, хоч буду бита!
Берегом, берегом, бережиною! Гей!
БУВ СОБІ ЖУРАВЕЛЬ (веснянка)
З друкованих джерел. Обробка Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Був собі журавель та журавочка,
Наносили сінця повні ясельця.
Наша пісня гарна й нова –
Починаймо її знову.
Наша пісня гарна й нова –
Починаймо її знову.
Був собі журавель та журавочка,
Наносили сінця повні ясельця, (4)
Повні ясельця…
ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 1 (веснянка)
Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Веприк. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У садочку на тиночку на сорочку пряла. Гу!
Не сама я її пряла, пряли помічниці,
То за курку, то за гуску, то за паляниці. Гу!
Весняночко-паняночко, де ти забарилась?
Ой у лісі на горісі хвостом зачепилась! Гу!
Вітер віє, вітер віє, калину ламає,
Усі хлопці на вулиці, а мого немає. Гу!
Усі кури докупочки, півень на порозі,
Усі хлопці на вулиці, а мій у дорозі. Гу!
Ой вийду я на вулицю, гуляю, гуляю,
Як білая лебедонька по тихім Дунаю! Гу!
Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 1 (веснянка)”
ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 2 (веснянка)
Слобожанщина. Записала Людмила Іваннікова від дитячого колективу. 1990-ті рр.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У лісочку на пеньочку напряла й соро(чку).
Що сорока оснує, а ворона витче,
А білії лебеді та й вибілять на воді.
Що у тих багачок повні скрині сорочок,
А у мене одна та й та чиста щодня.
Що звечора намочу, опівночі толочу,
А сонечко блисне – сорочечка й вис(не).
А сонечко блисне – сорочечка й висне,
А сонечко на південь – сорочечка й під рубель.
А сонечко на південь – сорочечка й під рубель,
А сонечко у вікні – сорочечка й на мені.
Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 2 (веснянка)”
ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 3 (веснянка)
Харківщина. З репертуару ансамблю “Слобожани”, м.Харків, керівник Віра Осадча. 1990 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У лісочку на пеньочку на сорочку пря(ла). Гу!
Весняночко-паняночко, де ж ти забарилась?
Десь у лісі на горісі хвостом зачепи(лась). Гу!
Дозволь мені, моя мати, веснянки почати,
Бо вже мені надоїло квітки вишива(ти). Гу!
* * *
Нема льоду, нема броду, нема й переходу,
Нема дівці переходу через бистру во(ду)! Гу!
Перебрела три річеньки, половину ставу.
Не вводь мене, козаченьку, в великую сла(ву). Гу!
Ой сама ж ти, дівчинонько, себе в славу вводиш,
Що пізненько, не раненько по юлиці хо(диш). Гу!
Ой як мені, козаченьку, пізно не ходити –
Як візьмеш ти за рученьку, не хочеш пусти(ти). Гу!
Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 3 (веснянка)”
