ЖАНР: Стрілецькі

Слова Михайла Кураха, музика Михайла Гайворонського; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати
І зорі вмивались сльозами.

Коли хоронили вас в темні могили,
Від крові земля почорніла.
Під хмарами круки стадами літали,
І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести похилились,
Калина нагнулась додолу…
Спіть, орли-соколи! Ми гостримо зброю
І ждемо на поклик до бою!
 

Слова і музика Левка Лепкого

Колись, дівчино мила,
То був чудовий час,
Як ще любов носила
Ген попід небо нас.
Ми мріяли, зітхали,
В коханні присягали,
А соловейко тьохкав
Все тьох та й тьох, та й тьох.

І був би я дівчину
Вірненько так кохав,
І був би я єдину
До серця пригортав.
І був би соловейко,
І був би малесенький
Нам тьохкав на калині,
Все тьох та й тьох, та й тьох.

Аж десь війна взялася
І ось такий кінець:
Дівчина віддалася,
Я – січовий стрілець.
Таке-то в нас кохання,
Закляття, сподівання,
Що в серденьку осталось
Все ох та й ох, та й ох!

Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ми гайдамаки, ми всі однакі –
Ми ненавидим вороже ярмо!
Йшли діди на муки, підуть і правнуки –
Ми за народ життя своє дамо!

Знай, лютий враже: сотня поляже –
Тисяча натомість стане до борби!
І мечі свячені на серця скажені
Піднімуть знов потоптані раби!

Наша присяга – Бог, честь, відвага,
Воля України, скривджених добро!
Ними ся клянемо – поки жить будемо,
Ломить, палить кайдани і ярмо!

Рвімо ж кайдани, що їх тирани
На нашу волю сковують щодня,
Бо ми гайдамаки, бо ми всі однакі –
Не боїмось ні кулі, ні огня!
 

Слова і музика Кирила Трильовського – народний варіант. Записали Леопольд Ященко і Михайло Гуць у с.Шипинці Кіцманського р-ну Чернівецької обл., 1959 р. Гармонізація Леопольда Ященка.

Хор “Гомін” на станції київського метро “Золоті ворота”, осінь 2014 року:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На вулиці сурма грає, (2)
До походу закликає. (2)

Пусти ж мене, моя мати, (2)
Та й до Січі погуляти! (2)

Буду тобі день орати,
День орати, день косити,
Три дні ціпом молотити. (2)

Летять орли небесами, (2)
Та й над нами, козаками. (2)

Ой ви орли, ви соколи, (2)
Занесіть ня в чисте поле. (2)

Та й за нашу Україну (2)
Будем битись до загину! (2)
 

Про історію цієї пісні є гарна довідка ось тут: http://nashe.com.ua/song/16352 (pdf)

Слова і музика Романа Купчинського (заспів); слова Богдана Лепкого, музика Левка Лепкого (приспів); гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”, запис поч.1990-х рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не сміє бути в нас страху,
Ні жодної тривоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

Приспів:
Кладочка, кладочка вузесенькая – ха-ха!
Дівчино-рибчино молоденькая!
До дівчини мені близько, мені близько –
Та й через стависько.
Вчора дощ, нині дощ –
Завтра буде слизько!

Не страшать нас і в цісарів
Високії пороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

А до дівочих ніжних серць
Ми знаєм всі дороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

Не святкуватиме ніхто
Над нами перемоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
 

Слова Романа Купчинського, музика Антона Баландюка

Ой зацвіла черемха, зацвіла
Ярим цвітом;
Там прощався та стрілець січовий
З білим світом.

Там прощався та й стрілець січовий
Слізоньками,
Що немає кому прокопати
Йому ями.

Нема кому труни тисової
Зготовити.
Буде тіло чорне гайвороння
Розносити.

А черемха тую скаргу тиху
Зрозуміла,
Чисту душу стрільця січового
Пожаліла.

Спи спокійно, стрільчику січовий,
Спи, мій сину,
Бо я тебе чесно поховаю,
Як дитину.

Рано-вранці прийшли за ним друзі
Поглядіти,
А за нічку стрільця січового
Вкрили квіти.

Гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН”, 1990-і рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой на горі, на Маківці
Б’ються січовії стрільці.

Приспів:
Хлопці, підемо боротися за славу,
За Україну, за рівнії права й державу,
Хлопці, підемо, боротися будемо
За Україну, за рівнії права!

Б’ються, б’ються, не здаються,
Йдуть до бою ще й сміються.

Приспів.

Наша сотня вже готова,
Вирушає аж до Львова.

Приспів.

Continue reading “ОЙ НА ГОРІ, НА МАКІВЦІ (історична)” →

Слова і музика Романа Купчинського – народний варіант. Редакція хору “Гомін”.

Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Ой там при долині, гарматами зритій,
Лежить не віднині січовик забитий. (2)

Його біле тіло од вітру зчорніло,
А личко рум’яне зів’яло, змарніло. (2)

Не заплаче мати, та й над головою
Не посадить м’яти на могилу твою. (2)

Не викує, брате, літ твоїх зозуля,
Бо куля зранила, ворожая куля! (2)

Одні рано-вранці вітри заголосять,
Вовки-сіроманці кістки порозносять. (2)

І кров по долині покриє мурава,
Та слава не згине, козацькая слава! (2)
 

Слова народні, мелодія Степана Чарнецького, гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН”, 1990-і рр. (mp3):

Популярне відтворення цього запису на YouTube »

Виступ хору “Гомін” у Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у лузі червона калина
Похилилася;
Чогось наша славна Україна
Зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо;
А ми нашу славну Україну,
Гей-гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино –
Маєш білий цвіт,
Не журися, славна Україно –
Маєш добрий рід!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей-гей, розвеселимо!

Continue reading “ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА (історична)” →

Слова і музика Романа Купчинського

Пиймо, друзі, грай, музико, – нам вже все одно,
Бо правдиві тільки в світі музика й вино!

Був собі стрілець, що дівчину мав –
Як квітки весну, він її кохав,
І кохав її, і любив її,
В своїх думах, в своїх мріях золотив її.

Приспів:
Був собі стрілець, що дівчину мав –
Як квітки весну, він її кохав.

Та зайнялось раз небо від гармат,
В боротьбі страшній йшов на брата брат.
І стрілець ішов, як пристало всім,
Та постріляний, побитий повернувся в дім.

Приспів.

Нім до матінки рідної прийшов,
Перше дівчину свою віднайшов,
Та як стрінув лиш мрію своїх мрій,
То жорстоке впало слово: “Ти тепер не мій”.

Приспів.

Пиймо, друзі, грай, музико, нам вже все одно,
Бо правдиве тільки в світі музика й вино.