ЖАНР: Хроніки

Буковинські народні пісні: Збірник / Упорядкування, вступна стаття та примітки: Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. – 680 с., нот. − pdf, djvu.

У цій книжці близько трьохсот мелодій і текстів пісень та коломийок, створених людьми протягом віків. У них – і незрівнянна краса природи Буковини, і відгомін історії цього багатостраждального краю, і закарбовані у піснях людські долі…

Більшу частину збірника становлять ліричні та жартівливі пісні, які український народ створював і створює завжди – від усієї щедрості свого таланту і любові до життя.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Мов той олень, загнаний у болото,
Зацькований собаками в лісах,
Борониться знеможена піхота,
Кіннота йде за нею по слідах.

Паде з утоми військо на дорозі,
Не в силі кріса вдержати в руках,
А босі ноги пухнуть на морозі,
Кривавлять рани в рваних онучках.

А бій кипів – останній, може, з боїв,
За полком полк все суне з вражих сил,
І хтось гукнув: “У нас нема набоїв!..”
З полудня стихло, впав останній стріл.

Continue reading “МОВ ТОЙ ОЛЕНЬ, ЗАГНАНИЙ У БОЛОТО, або ПІСНЯ ПРО БАЗАР (історична)” →

Пісня остарбайтерів, вивезених на примусові роботи до Німеччини під час ІІ Світової війни. Співалася на мелодію “Ой чий то кінь стоїть, що сива гривонька”

Сиджу та й думаю: (2)
Коли ж я вернуся (2)
До рідного краю?

До рідного краю,
До любої рідні,
Що я так далеко (2)
У чужій стороні.

А в чужій стороні
Тяжко працювати,
Навіть нема коли (2)
Листа написати.

Листа написала
Та й стала плакати:
Ой що ж там думає,
Ой що ж там гадає
Моя рідна мати?

Чи вона думає,
Що я ще є жива,
Чи вона думає,
Чи вона гадає,
Що мене вже й нема?