ПІСНІ

Розлилися круті бережечки,
Гей, гей, гей, по роздоллі.

Пожурились славні козаченьки,
Гей, гей, гей, у неволі.

Гей, ви, хлопці, добрі молодці,
Гей, гей, гей, не журітеся.

Посідлайте коні воронії,
Гей, гей, гей, садовітеся.

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, не злиняла.

Та щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, не пропала!

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, червоніла.

А щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, не змарніла.

Гей, у лузі червона калина,
Гей, гей, гей, похилилася.

Чогось наша славна Україна,
Гей, гей, гей, засмутилася.

А ми тую червону калину,
Гей, гей, гей, та й піднімемо.

А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, гей, розвеселимо.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розпрощався стрілець із своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за козацький звичай
Здобувати в бою перемогу.

Відгримів лютий бій у широкім степу,
День кривавий надвечір схилився,
Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його зажурився.

Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,
Не копай сиру землю копитом,
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що я впав за Вкраїну забитий.

Нехай батько і мати, і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть.
Я в степу лежу, за ріднею тужу,
Чорний крук наді мною вже кряче.

Continue reading “РОЗПРОЩАВСЯ СТРІЛЕЦЬ ІЗ СВОЄЮ РІДНЕЮ (історична)” →

Варіант 1 – з Наддніпрянщини: слова і мелодія Івана Негребецького. Редакція Леопольда Ященка.

Варіант 2 – з Кубані: слова Івана Негребецького, приспів і мелодія народні. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот – варіант 1, з Наддніпрянщини (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – варіант 2, з Кубані (PDF, mp3):

Розпрягайте, хлопці, коні, та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений, в сад криниченьку копать. (2)

Копав, копав криниченьку у вишневому саду –
Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду? (2)

Вийшла, вийшла дівчинонька рано-вранці воду брать,
А за нею козаченько веде коня напувать. (2)

Просив, просив відеречка – вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень – вона його не взяла. (2)

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив –
Що я вчора ізвечора із другою говорив! (2)

Вона ростом невеличка, ще й літами молода,
Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба. (2)

Кубанський варіант має приспів:
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала!
 

Розступітеся, вороги,
Не переходьте дороги,
Бо наша дорога од Бога,
Щоб наша дорога проста була!

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Рости, рости, черемшино,
Широко ся розвивай.
Ти, молода дівчинонько,
Про кохання забувай!

Ти, молода дівчинонько,
Про кохання забувай,
Бо я сиджу в криміналі
За Вкраїну, рідний край.

Ой сидів я один рочок,
Ой сидів я другий рік –
Прийшли браття-українці
Визволять мене на світ.

Одну браму розвалили,
Другу браму розтяли,
Взяли мене за рученьки,
На світ Божий вивели!

Україно, Україно,
Україно, краю мій!
Я за тебе, Україно,
Муки тяжкії терпів!
 

Рясне гілечко, рясне, (2)
Ой чого ж воно красне?
Од вітру буйненького,
Од дощу рясненького,
Од сонечка леніє,
Од вітру зеленіє.

Рясне гілечко, рясне, (2)
Без калини красне,
Без сонечка сяє,
Як мак, процвітає.

Гуцульщина. Записав Леопольд Ященко.

Приспів “Ой дай Боже” подекуди не повторюють після кожного рядка (певно, задля відпочинку, зважаючи на дуже довгі тексти), залишаючи тільки “-же”, а проміжок – “Ой дай Бо-” – замінює скрипка. Адже часом колядникам доводиться співати цілу ніч…

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Садок саджений та й обтрушений.  Ой дай Боже!

А в тім садочку під ябліночку.  Ой дай Боже!

Під ябліночку кріслечко стоїть.  Ой дай Боже!

Кріслечко стоїть, панночка сидить.        …-же!

Приходить ід ній батечко її.        …-же!

Донько Марійко, вержи яблучко!        …-же!

Я вам не вержу – милому держу.        …-же!

Приходить ід ній матінка її.        …-же!

Донько Марійко, вержи яблучко!        …-же!

Я вам не вержу – милому держу.        …-же!

Приходить ід ній миленький її.        …-же!

Мила Марійко, вержи яблучко!        …-же!

Я тобі вержу – віддавна держу.        …-же!

З кріслечка встала, яблучко дала.        …-же!

Яблучко дала, поцілувала.        …-же!
 

Світи, місяченьку, з раю (2)
До нашого короваю!
Отакий наш коровай красний,
Як на небі місяць ясний.

Та ніхто не вгадає, (2)
Що є в нашім короваю:
З трьох криниць водиця,
З трьох стіжків пшениця,
Ще й з трьох корів масла
Та яєць півтораста.

Крайте коровай, крайте, (2)
Та нікого не минайте –
І старому, і малому
По шматочку дайте!

Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Рожнів. Гармонізація Леопольда Ященка.

Одноголосний варіант пісні – на іншу мелодію: “Ой світи, місяченьку, понад биструю річку”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світи, місяченьку, най перейду річку!
Світи місяченьку, най перейду річку
До милої на всю нічку!

Річку перескочу, то й ніг не намочу.
Най ніхто не знає, най ся не питає,
До котрої дівки ходжу.

Прийшов під віконце – вечеряти сіли.
А моя миленька, голубка сизенька,
Вечеряти не сідає.

Вечеряти не сідає, дрібні листи пише.
Дрібні листи пише, дитину колише,
З буйним вітром розмовляє.

Ой вітре, вітроньку, скажи ми правдоньку:
Чи він мене любить, чи він мене дурить,
І лиш ходить на зрадоньку?

Як він мене любить, най Бог помагає!
Як він мене дурить, як він мене дурить,
То йго тяжко покарає!
 

Світи, світи, місяченьку,
Та й на той перелаз,
Прийди, прийди, мій миленький,
До мене ще хоч раз.

Я до тебе більш не прийду,
Нехай хтось інший йде −
Є у мене люба дівчина,
Вона на мене жде.

Був я, був я, дівчинонько,
У твоєму саду,
Чув я, чув, як ти присягала
іншому козаку.

Мала б я орлині крила,
Ще й солов’я очі,
Я б до тебе прилетіла
Серед опівночі.

Continue reading “СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ (лірична)” →