Живий звук
ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА (історична)
Слова народні, мелодія Степана Чарнецького, гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН”, 1990-і рр. (mp3):
Популярне відтворення цього запису на YouTube »
Виступ хору “Гомін” у Музеї Голодомору 22.11.2014:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у лузі червона калина
Похилилася;
Чогось наша славна Україна
Зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо;
А ми нашу славну Україну,
Гей-гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино –
Маєш білий цвіт,
Не журися, славна Україно –
Маєш добрий рід!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей-гей, розвеселимо!
Continue reading “ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА (історична)” →

ОЙ УПАВ СНІЖОК (лірична)
Полтавщина. Гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН”, заспівують Ніна МУРАЩЕНКО і Любов ДРОЗДОВА (mp3):
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Ой упав сніжок
Ох і та й на обніжок,
Та й узявся водою.
Та й узявся водою…
Гей, ой лучче ж було
Ох і та й дівчиною,
Чим тепер удовою.
Чим тепер удовою…
Гей, ой походжено,
Ох і та й поброджено
Та й коло броду кіньми.
Коло броду кіньми…
Гей, ой то ж не кіньми,
Ох і та й то ж не кіньми –
То журавочка з дітьми.
Continue reading “ОЙ УПАВ СНІЖОК (лірична)” →

ОЙ ЧОГО ТИ ПОЧОРНІЛО (історична)
Слова Тараса Шевченка, записав на Кубані й гармонізував Віктор Захарченко.
Етнографічний хор “ГОМІН”, 1990-і рр. (mp3):
Коментар Леопольда ЯЩЕНКА про цю пісню на різдвяному концерті “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Етнографічний хор “ГОМІН”, виводить Надія ТАПЕРИК; запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?
Почорніло я од крові
За вольную волю.
Continue reading “ОЙ ЧОГО ТИ ПОЧОРНІЛО (історична)” →

ОСІНЬ ДОВГА, ХОЛОДНА (лірична)
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Осінь довга, холодна,
Да гей, осінь довга, холодна,
Да нічка темна, невидна.
З ким я буду цю ніч спать,
Да гей, з ким я буду цю ніч спать,
Да вечероньку вечерять?
Ой сяду я край стола,
Да гей, ой сяду я край стола,
Да й повечеряю сама.
Повечеряю сама,
Да гей, повечеряю сама,
Бо мого милого нема.
Десь мій милий на Дону,
Да гей, десь мій милий на Дону,
Та я до його полину.
Continue reading “ОСІНЬ ДОВГА, ХОЛОДНА (лірична)” →

ПАМ’ЯТЬ, або ПРОХОДЯТЬ НАД НАМИ ЛІТА ЗА ЛІТАМИ (історична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “Гомін”, Академічний камерний хор “Хрещатик”; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Ноти – рукопис Леопольда Ященка (PDF).
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Проходять над нами
Літа за літами,
Мов хмари на буйних вітрах.
А ми, мов заблуди,
Бредем манівцями,
Шукаєм свій згублений шлях.
Куди ж ми зайшли
І чого досягнули
Під проводом “мудрих вождів”?
Спитаймо себе:
А чи ми не забули
Усе що народ пережив?
Continue reading “ПАМ’ЯТЬ, або ПРОХОДЯТЬ НАД НАМИ ЛІТА ЗА ЛІТАМИ (історична)” →

ПІД КИЄВОМ, ПІД КРУТАМИ (історична)
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Вшанування пам’яті героїв Крут 29.01.2015:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Під Києвом, під Крутами (2)
Був тяжкий бій з моcкалями.(2)
Вісім тисяч на одного, (2)
На студента молодого. (2)
Червоніє сніг на полі, (2)
Де пролили кров герої. (2)
Вони Київ боронили, (2)
Життя своє положили. (2)
Ой не смійся, лютий враже,(2)
Бо ми свого ще докажем! (2)
Нехай світ широкий знає, (2)
Що Вкраїна воскресає! (2)

ПЛЕСКАЧ (танець)
Поділля.
Мабуть, найулюбленіший характерний танець серед “гомінчан”. Його охоче грали музики – родина Вербовецьких; від “Гомону” його запозичив і “сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху.
Плескач − танці “сєдовського” гурту Київського Кобзарського Цеху в Музеї Івана Гончара, січень 2001 р.
Комп’ютерне відтворення нот за репертуаром МУЗИК хору “Гомін” − родини Вербовецьких (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК (PDF, mp3):

ПОВІЯВ ВІТЕР СТЕПОВИЙ (історична)
Слова і музика Романа Купчинського. Редакція хору “Гомін”.
Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою січовий стрілець,
Дівчина затужила.
А був то хлопець молодий –
Йому б лишень кохати,
Він впав, мов той сухий листок,
Повік буде лежати.
Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче:
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!
Заплаче мати не одна,
Заплаче Україна,
Бо не одного козака
Сира земля накрила!

ПОДАЙ, ДІВЧИНО, РУКУ НА ПРОЩАННЯ (історична)
Покуття. Записав Михайло Іванюк; гармонізував Леопольд Ященко.
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, в останній вже раз…
Прийшла хвилина – час іти до бою,
Мушу сповнять святий наказ!
Ми йшли до бою темненької ночі,
А ясні зорі нам сіяли,
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному впадали.
Бачив я, бачив раненого друга –
Він впав на землю ще живий,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:
Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила
В бою за волю України!
Не було там батька, не було там неньки,
Не було там любої дівчини,
Його поховали вірні побратими
Під кущем червоної калини!

ПОЗА СЕЛОМ, ПОЗА СЕЛОМ (до косовиці, лірична)
Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Обробка Леопольда Ященка.
Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Поза селом, поза селом
Повезено сіно.
Ой десь моє серденятко
Та й вечеряти сіло,
Вечеряти сіло…
Ой вечеряй, серденятко,
Вже й сонечко зайшло,
Та й подавай голосочок
У вишневий садочок,
В вишневий садочок…
Ти думаєш, дівчинонько,
Що я в степу ночую,
А я твої голосочки
Та й щовечора чую! (2)
Ой якби я, козаченьку,
Твій голос зачула, –
Вилітала б із віконця
Та як сива зозуля,
Як сива зозуля!
