ХАРАКТЕР: Швидкі
ОЙ ЧИЯ ТО ГУСКА (веснянка)
Львівська обл., Миколаївський р-н, с.Гранки-Кути. Від Стефанії та Юрія Гуліїв.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой чия то гуска
По воді ся плюска?
Ой чий же то гусачок
Додому не пуска?
Мельникова гуска
По воді ся плюска,
А ковалів гусачок
Додому не пуска.
Грядочку копала,
Рутоньку сіяла,
І так свому Івасю
Принаду давала.
Не таку принаду,
Щоб її любити,
А такую принадоньку,
Щоб її узєти.

ПЛЕСКАЧ (танець)
Поділля.
Мабуть, найулюбленіший характерний танець серед “гомінчан”. Його охоче грали музики – родина Вербовецьких; від “Гомону” його запозичив і “сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху.
Плескач − танці “сєдовського” гурту Київського Кобзарського Цеху в Музеї Івана Гончара, січень 2001 р.
Комп’ютерне відтворення нот за репертуаром МУЗИК хору “Гомін” − родини Вербовецьких (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК (PDF, mp3):

ПОКЛАДУ, ПОКЛАДУ ЗНАЧОК НА ВІКОНЦЕ (жартівлива)
Закарпаття.
Покладу, покладу значок на віконце,
Добрий день, мій милий, бо вже сходить сонце! (2)
Приспів:
Долина, долина, долина,
То не дівка, що не має легіня,
То не легінь, що йго дівка лишила!
Цілувала би-м тя, аж ня колька коле,
Прийди до ня, милий, мій сизий соколе! (2)

Полька “А КАЛИНА – НЕ ВЕРБА”
Гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” – МУЗИКИ, родина Вербовецьких: скрипка І – Андрій Вербовецький, скрипка ІІ – Соломія Вербовецька, цимбали – Марко Вербовецький, гітара – Богдан Вербовецький, ударні – Данило Вербовецький; дует сопілок – Леопольд Ященко й Катерина Міщенко; 1990-і роки (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Полька “БІЛОРУСЬКА”
Полька “ГАЛЯ”
ПОЛЬКА З СМИКОМ
Волинь. З друкованих джерел.
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК І БУБНА – редакція Едуарда ДРАЧА (mp3):

Полька “РЕ” (“КАРЕЛО-ФІНСЬКА”)
Гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” – МУЗИКИ, родина Вербовецьких: скрипка І – Андрій Вербовецький, скрипка ІІ – Соломія Вербовецька, цимбали – Марко Вербовецький, гітара – Богдан Вербовецький, ударні – Данило Вербовецький; дует сопілок – Леопольд Ященко й Катерина Міщенко; 1990-і роки (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

ПУСТІТЬ ДО ХАТИ КОЛЯДУВАТИ (колядка)
Запозичена від Театру-студії “Родина”, м.Київ; керівник Павло Дудар.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Пустіть до хати колядувати,
На дворі мороз – стояти не мож. (2)
Пустіть до печі погріти плечі,
Пустіть до груби погріти зуби! (2)
Якщо не відкривають або не пускають, колядники могли жартома приспівати:
Казала мама, що грошей яма,
А грошей нема – дівчина сама. (2)
Ой давай, давай, що маєш дати,
Не маєш дати – вигонь із хати! (2)
Хоч коцюбою, хоч лопатою,
Хоч дівчиною пелехатою! (2)

СЕРЕД СЕЛА ДИЧКА (лірична)
Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Порошкове. Записав Михайло Кречко.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Серед села дичка, гоя-я,
Обсіяна маком, чуга-я,
Болить ми головка, ге-я, гоя-я,
За тим єдинаком, чугая!
Ой ти єдинаку, гоя-я,
Маю на тя дяку, чуга-я,
Любити тя важу, ге-я, гоя-я,
Лем ти ніц не кажу, чуга-я.
Серед села дичка, гоя-я,
Під дичков криничка, чуга-я,
Мене хлопці люблять, ге-я, гоя-я,
Бо я єдиничка, чуга-я.
Прийде до ня милий, гоя-я,
Коси ми пов’яже, чуга-я,
Любила-м та й буду, ге-я, гоя-я,
Хто мені закаже, чуга-я!
Ноти є також у збірнику:
- Закарпатські народні пісні / Упорядник Михайло Кречко. – Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1959. – 288 с., нот. – C.252.
- Закарпатські народні пісні / Упорядник З.І.Василенко. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. – 372 с., нот. – pdf. – C.119.
