Живий звук

Слова і музика Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “Гомін”, 1990-і рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Збираймо воєдино усю свою родину,
Скликаймо на пораду усю свою громаду. (2)

Та й себе запитаєм, що стало з нашим краєм,
Яких батьків ми діти і як нам далі жити? (2)

Вони ж бо нам віддали поля, ліси і ріки,
А ми, мов ті вандали, руйнуєм їх навіки. (2)

А вся біда від того, що ми забули Бога,
А все ж то наше горе від рабської покори. (2)

І доки всякі зайди в нас будуть панувати,
Ані добра, ні правди не ждіть у рідній хаті! (2)

Збираймо воєдино усю свою родину,
Борімося за вільну, соборну Україну! (2)
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Фрагмент пісні – Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Збираймо, друзі, нашу родину
З усіх осель – і дальніх, і близьких!
Прийшла пора збудить Україну
І об’єднати всіх братів своїх!
    Бо в цілім світі в нас одна
    Кохана, рідна сторона…
    Прийшла пора збудить Україну
    І об’єднати всіх братів своїх!

Молімо Бога – хай нас почує,
Та не чекаймо манни із небес!
Плекаймо землю нашу святую,
Щоб з-під руїн козацький дух воскрес!
    Бо в цілім світі в нас одна
    Кохана, рідна сторона…
    Плекаймо землю нашу святую,
    Щоб з-під руїн козацький дух воскрес!

Явімо ж силу й волю єдину,
За свій народ ставаймо до борні!
Будуймо храм свій – вільну Україну
З твердою вірою в щасливі дні!
    Бо в цілім світі в нас одна
    Кохана, рідна сторона…
    Будуймо храм свій – вільну Україну
    З твердою вірою в щасливі дні!
 

Слова Володимира Данилейка, музика Леопольда Ященка.

Відео з концерту “Радуйся, земле!”, Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, 11.01.2019. Співає хор “Гомін” ім.Л.Ященка, керівник Валентина Команчук:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

З Новим вас, люди, роком,
З новим вас, люди, щастям!

Приспів:
Сіємо, сієм, сієм, засіваєм –
Повнися, земле, врожаєм!

Хай нам уродить жито,
Щоб було добре жити!

Хай золота пшениця
Колосом колоситься!

Буде на нашій ниві
Гарне, веселе жниво!

Буде на нашім святі
Радість у кожній хаті!
 

Галичина.

Співає дитячий ансамбль “ГАГІЛКА”, керівник Леся Потіцька; запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

Ірод-цар за Христом ганявся,
Він за ним дуже побивався.
На сідельці не вдержався,
З кобильчини він зірвався
Та й упав на діл.

Іродиха як теє зачула,
Що зірвалась у царя попруга,
Схопилася з ліжка боса,
І, як є, простоволоса –
Йому навздогін!

Він лежить, ледве дух одводить,
Кобильчина кругом його ходить,
Йому в очі заглядає,
Хвостом мухи відганяє,
Ще й пирска на вид.
 

Київська обл., Києво-Святошинський р-н. Від учасника хору “Гомін” Петра Приймаченка. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Фрагмент виступу Етнографічного хору “Гомін” під керівництвом Леопольда Ященка на III Бойківських Фестинах, 19.07.2003, м.Турка Львівської обл.:

Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):

Їхав козак з України (2)
Та й заїхав до дів’, до дівчини,
Та й заїхав до дівчи(ни).

Дівка двері відчинила − (2)
Не той козак, що лю’, що любила,
Не той козак, що люби(ла).

Дала коню вівса їсти, (2)
А козаку крісло, крісло сісти,
А козаку крісло сі(сти).

Дала коню ще й оброку, (2)
Сама сіла собі, собі збоку,
Сама сіла собі збо(ку).

Ой Боже ж мій, що я роблю − (2)
Не той козак, що я, що я люблю,
Не той козак, що я лю(блю).

Не той кінь, не те сідельце, (2)
Не той козак, не те, не те серце,
Не той козак, не те се(рце).

Дзвонять коні підківками, (2)
А козаки шабель’, шабельками,
А козаки шабелька(ми)!
 

Хрестоматійна пісня з Центральної України.

Співають “гомінчани” після репетиції ансамблю “Криниця” на платформі київського метро “Театральна”, 21.04.2010 р. Відео – Олександр Зайченко:

Комп’ютерне відтворення нот за стихійним розспівом “сєдовської” майстерні Київського кобзарського цеху:

Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.

Куди їдеш, від’їжджаєш,
Сизокрилий орле?
А хто ж мене, молоду дівчину,
До серця пригорне?

Пригортайся, моя мила,
Товаришу мому,
Та й не кажи тої правди,
Що мені самому.

Як же мені, мій миленький,
Правди не казати –
Вечір прийде, сумно стане,
Ні з ким розмовляти…

Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
 

Волинь.

Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):

Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи!
Уві сні я вас бачу –
Ви смієтесь, а я плачу.

Приспів:
Очі, ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ой як я люблю вас!

Біля неньки своєї
Я росла-виростала,
Від очей твоїх карих
Свою вроду ховала.

Та заглянули очі
В моє серце і душу,
І тепер я щоночі
Про вас думати мушу.

Карі очі, чорні брови,
Ви безцінний дар любови,
Ви найкращий дар кохання
І надій, і сподівання!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Слова і музика Леопольда Ященка.

Василь Бокоч (баритон), Ніна Стрельнікова (сопрано). Інструментальний супровід: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель), Ірина ____ (фортепіано), Леопольд Ященко й Катерина Міщенко (сопілки) (mp3):

Олександр ВАСИЛЕНКО, Ніна СТРЕЛЬНІКОВА; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

А вже над кручею Дніпровою горять вогні…
Ми йдемо стежкою знайомою, як в юні дні,
І знов у пам’яті зрина та дивна музика,
Що нас манила вечорами в тишині…

І звуки танго чарівливії, і мрійний вальс
На хвилях радості нестримної кружляли нас,
І цілий світ здавася нам, мов сад розквітчаний, –
Така весна в житті бува один лиш раз!

Приспів:
Пройшли літа, та не зів’яли теплі спомини
Про юні дні, найкращі дні далекої весни,
І давня музика ще й нині манить нас,
Хоча весна в житті бува один лиш раз.

Що проминуло, то не вернеться, хоч як не жди,
Та не змовкають проти місяця розмай-сади!
І в нових ритмах ожива стара мелодія –
Вона у серці залишилась назавжди.

І звуки танго чарівливії, і мрійний вальс
Новими думами-надіями сповняють нас.
І знову світ здається нам, мов сад розквітчаний,
Хоча весна в житті бува один лиш раз!

Приспів (двічі).
 

Вінниччина. Від Івана Шаматієнка. Гармонізація Леопольда Ященка.

Цю пісню “Гомін” зазвичай співає після іншої веснянки – “Ой веснонько, весно”.

Етнографічний хор “Гомін” і Вишгородський муніципальний ансамбль “Коралі”, керівник Леся Потіцька. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коло млина калина,
Коло млина, лелю-полелю,
Калина.

Там дівчина ходила,
Там дівчина, лелю-полелю,
Ходила.

Цвіт калини ламала… (2)

Та в пучечки в’язала… (2)

Та й складала на візок… (2)

Та й повезла на торжок… (2)

Та й продала за шажок… (2)

Та й купила голубця… (2)

Та й привезла додому… (2)

Та й пустила додолу… (2)

Я ж думала – голубець… (2)

А то Йванко-молодець… (2)
 

Наддніпрянщина. Записав Микола Лисенко.

Надія ЗЯБЛЮК; супровід на фортепіано – Людмила Скірко. Гармонізація Георгія Майбороди. Запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):

Коло млина, коло броду (2)
Два голуби пили воду.

Вони пили, вуркотіли, (2)
Ізнялися, полетіли.

Ізнялися, полинули, (2)
Крилечками стрепенули.

Крилечками стрепенули, (2)
Про кохання спом’янули.

Горе ж тому козакові (2)
Ще й сивому коникові.

Горе ж тому, хто кохає, (2)
З стремен ніжок не виймає.