Тече річка невеличка з вишневого саду,
Кличе козак дівчиноньку к собі на пораду.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Кличе козак дівчиноньку к собі на пораду.
Порадь мені, дівчинонько, як рідная мати:
А чи мені женитися, а чи тебе ждати?..
А я ж тобі, козаченьку, і раджу, й не раджу –
Я з тобою вечір стою − на другого важу!..
Бодай тебе, дівчинонько, з такою радою!
Я до тебе з щирим серцем, а ти з неправдою!..
Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла,
Як у млині на камені пшениченька зійшла!..
Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився,
Як у лісі при дорозі сухий дуб розвився!..
Ой у млині на камені пшениченька зійшла –
Ще молода дівчинонька, а вже заміж вийшла…
Ой у лісі при дорозі сухий дуб розвився –
Козак старий, літа пройшли, а ще не женився…
