Новини
БУЛА В МЕНЕ ПАРОВА МАШИНА (жартівлива, танцювальна)
Хрестоматійна жартівлива пісня з Центральної України.
“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992:
Була в мене парова машина,
А я її продала.
А за тії гроші музики хороші
Найняла, найняла.
Приспів:
Музиченьки мої, ви заграйте мені
Коваля, коваля!
А коваль коваля через ножку валя,
Тра-ля-ля, тра-ля-ля!
Була в мене рябая корова,
Я ж її продала,
А за тії гроші музики хороші
Найняла, найняла.
Приспів.
Були в мене воли круторогі,
Я ж їх продала,
А за тії гроші музики хороші
Найняла, найняла.
Приспів.
БУЛО ЛІТО, БУЛО ЛІТО (чумацька)
Наддніпрянщина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Було літо, було літо,
Та й стала зима,
Як не було пригодоньки,
Гей, гей, то й досі нема.
Була, була пригодонька
З Дону ідучи,
В чистім полі при дорозі,
Гей, гей, воли пасучи.
Занедужав чумаченько,
Упав та й лежить,
Жаліється отаману,
Гей, гей, голова болить.
Скинув чумак сіру свиту,
Скинув ще й жупан.
Воли ж мої половії,
Гей, гей, хто ж вам буде пан?
Continue reading “БУЛО ЛІТО, БУЛО ЛІТО (чумацька)” →
ВАСИЛЮ, ВАСИЛЮ, Я Ж ТОБІ НЕ ВІРЮ (лірична)
Записав Леопольд Ященко в 1990-х рр. в київському Гідропарку від учасників стихійних співів.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Василю, Василю, я ж тобі не вірю: (2)
Зламав ти калину, зламав ти зелену
На моїм подвір’ю.
Зламав ти калину гілляву, гілляву, (2)
Зрадив ти дівчину, зрадив ти дівчину
Біляву, біляву.
Не я її зрадив − сама ся зрадила: (2)
Нічка була темна, нічка була темна −
Вона виходила.
Я вів коня пасти на росу, на росу, (2)
Вона виходила, вона виходила
Набосо, набосо.
Я вів коня пасти, коня вороного, (2)
Вона виносила, вона виносила
Вина червоного.
А я вина не пив − коню під ноги лив, (2)
Щоби вона знала, щоби вона знала,
Що я ї не любив!
В ВІФЛЕЄМІ НОВИНА (колядка)
Обробка Івана Бідака.
Відео з концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
В Віфлеємі новина –
Породила Діва Сина!
Породила в благодаті
Непорочна Діва-Мати
Марія!
Породила йго на сіні
В вифлеємській яскині.
Йосип Діву утішає,
Сповивати помагає
Марії.
Недалеко пастирі
Пасли вівці на горі.
До вертепу поспішають,
Христа-Бога прославляють
Навіки!
В ГОРАХ ГРІМ ГУДЕ (історична)
Слова і музика Осипа Маковея.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
В горах грім гуде, хоч зима паде –
Ниви зорали гармати…
Стогне земля – гори й поля,
Тужать зранені Карпати.
Лютий кат прийшов проливати кров,
Хоче нас взяти в неволю.
Ще й море сліз в наш край приніс,
Злидні і смерть, і недолю.
Continue reading “В ГОРАХ ГРІМ ГУДЕ (історична)” →
ВЕДУ РУСАЛКУ (русальна)
Чернігівщина. Записав Олександр Правдюк, 1960-ті рр.
Співають дівчата з “сєдовської” майстерні Київського Кобзарського Цеху: Ярослава Пришедько, Ярослава Музиченко, Мар’яна Музика, Христина Білан і Євгенія Шевченко; Трійця 1997 року:
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Веду русалку із бору до бору,
Ой рано, рано, із бору до бо(ру).
Із бору до бору…
Сама, молода, вернуся додому,
Ой рано, рано, вернуся додо(му).
Вернуся додому в свекрову комору,
Ой рано, рано, в свекрову комо(ру).
Дівочки-сестрички, дайте мні споднички,
Ой рано, рано, дайте мні сподни(чки).
Хлопчики-браточки, дайте мні сорочки,
Ой рано, рано, дайте мні соро(чки).
ВЕЛИЧАЛЬНА АКАДЕМІЇ, або НЕХАЙ ЖИВЕ НАШ ХРАМ НАУКИ (гімн Києво-Могилянської Академії)
Слова Федора Млинченка, музика Ганни Гаврилець
Офіційний гімн Києво-Могилянської Академії. Хор “Гомін” має у своєму репертуарі ще й неофіційний: Слався, Академіє.
Нехай живе наш храм науки,
Торує шлях в широкий світ.
Ми славних лицарів онуки,
Не осоромимо свій рід.
Приспів:
Ти наша честь і честь держави,
Завзяті ми тебе зміцнить.
О Академіє преславна,
Хай Матір Божа нас хранить.
Ми висповідуєм свободу,
Дух волі в стінах цих живе,
По всій землі в ім’я народу
Ми возвеличимо тебе.
Одна нас мрія тут гуртує,
Нема святішої мети,
Хай Україну світ шанує,
Хай слава йде на всі світи.
ВЕРТЕП
За виданням: Радуйся, земле, коляда іде! / Автор-упорядник Ярослава Музиченко. – Київ: Смолоскип, 2001. – 80 с., іл., нот.
Цей варіант Вертепу показували у середині 1990-х років учасники дитячої студії хору “Гомін”. Автор первісного тексту нам, на жаль, не відомий. Відтоді вистава потроху редагувалася київськими колядницькими гуртами.
Від своїх початків Вертеп — це народний ляльковий театр. Точніше, різдвяна вистава, яка оповідає про народження Христа. Будиночок Вертепу (шопку) на Різдво урочисто виносили з церкви, і колядники обходили з ним хати, всюди показуючи виставу.
Шопка — це скринька, ніби хатинка на два поверхи. Її можна змайструвати з дерева, з цупкого картону, дах зробити з соломи. Ляльки для Вертепу вирізьблюють з дерева, ліплять з глини, виготовляють їм ганчір’яний одяг.
Традиційний Вертеп має дві частини: містеріальну та світську. У першій персонажами є Йосип, Ангели, Три Царі, Волхви й Пастухи (ця дія відбувається на верхньому поверсі). У другій частині (на нижньому поверсі) діють цар Ірод, Чорт, Смерть та герой-Запорожець.
Нині все більше поширюється Вертеп без шопки й ляльок — його учасники самі перевдягаються персонажами цієї народної драми.
ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 1 (веснянка)
Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Веприк. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У садочку на тиночку на сорочку пряла. Гу!
Не сама я її пряла, пряли помічниці,
То за курку, то за гуску, то за паляниці. Гу!
Весняночко-паняночко, де ти забарилась?
Ой у лісі на горісі хвостом зачепилась! Гу!
Вітер віє, вітер віє, калину ламає,
Усі хлопці на вулиці, а мого немає. Гу!
Усі кури докупочки, півень на порозі,
Усі хлопці на вулиці, а мій у дорозі. Гу!
Ой вийду я на вулицю, гуляю, гуляю,
Як білая лебедонька по тихім Дунаю! Гу!
Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 1 (веснянка)” →
ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 2 (веснянка)
Слобожанщина. Записала Людмила Іваннікова від дитячого колективу. 1990-ті рр.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У лісочку на пеньочку напряла й соро(чку).
Що сорока оснує, а ворона витче,
А білії лебеді та й вибілять на воді.
Що у тих багачок повні скрині сорочок,
А у мене одна та й та чиста щодня.
Що звечора намочу, опівночі толочу,
А сонечко блисне – сорочечка й вис(не).
А сонечко блисне – сорочечка й висне,
А сонечко на південь – сорочечка й під рубель.
А сонечко на південь – сорочечка й під рубель,
А сонечко у вікні – сорочечка й на мені.
Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 2 (веснянка)” →