Поділля.
Водить “Маланку” “сєдовський” колядницький гурт Київського Кобзарського Цеху. Щедрування в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів), січень 1994 р.
“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):
Ой учора ізвечора
Пасла Маланка два качора. (2)
Ой пасла, пасла, загубила,
Пішла шукати – заблудила. (2)
Приблудила в чисте поле.
А там Василько плужком оре. (2)
Ой оре, оре, поганяє,
На Маланочку поглядає. (2)
Ой дівочко-Маланочко,
Коли до тебе приходити? (2)
Коли до тебе приходити,
Скрипки-цимбали приносити? (2)
Ой черчику-Василечку,
Посію тебе в городечку. (2)
Буду тебе шанувати,
Три рази на день поливати. (2)
Три рази на день поливати,
Щосуботоньки проривати. (2)
Щосуботоньки проривати,
За русу косу затикати. (2)
За русу косу затикати,
Та й до церковці заходжати. (2)
* * *
Наша Маланка неробоча,
На ній сорочка парубоча. (2)
Наша Маланка господиня,
На ополонці ложки мила. (2)
На ополонці ложки мила,
Ложку, тарілку упустила. (2)
Ложку тарілку діставала –
Шовковий фартух замочала. (2)
Ой повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький. (2)
Ой повій, вітре, сюди-туди,
Висуши фартух межи люди. (2)
* * *
Наша Маланка господиня,
Сорок грядок – одна диня. (2)
Приїхали купці з Бару:
Добрий вечір, господару! (2)
А нам люди говорили,
Що в вас дині уродили. (2)
Сторгували тую диню
За сто рублів ще й за гривню. (2)
Поки диню торгували –
Нашу Маланку хлопці вкрали! (2)
* * *
Пішла Маланка рогом, рогом,
За нею хлопці ройом, ройом! (2)
Наша Маланка не сама ходить –
Нашу Маланку Василь водить. (2)
* * *
Ні стежечки, ні доріжечки –
Пішла Маланка до воріжечки. (2)
А ворожка була п’яна,
Маланці правди не сказала. (2)
