Записала Катерина Ковтун
Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко.
Плавало одне,
Ой плавало двоє,
Виринали із водою.
Ти козаче молоденький,
В тебе коник вороненький.
Сідлай коня
Да їдь з двора,
Бо ти не мій, я не твоя!
Козак коника сідлає,
До коника промовляє:
Риссю, мій коню,
Риссю, вороненький,
Аж до тихого Дунаю!
Коло тихого Дунаю
Там я стану подумаю:
Чи мені втопиться,
Чи з коня вбиться,
Чи назад воротиться?
Моя любая дівчина
В чистім полі заблудила.
Тільки слідочок
З-під білих ніжок,
Де милая походила.
Ой зірву я лист калини,
Та й прикрию слід дівчини,
Щоб на той слідочок
Та й роса не впала,
Не завіяв пісочок.