Слова народні, мелодія Степана Чарнецького, гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН”, 1990-і рр. (mp3):
Популярне відтворення цього запису на YouTube »
Виступ хору “Гомін” у Музеї Голодомору 22.11.2014:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у лузі червона калина
Похилилася;
Чогось наша славна Україна
Зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо;
А ми нашу славну Україну,
Гей-гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино –
Маєш білий цвіт,
Не журися, славна Україно –
Маєш добрий рід!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей-гей, розвеселимо!
Виступають стрільці січовії
У кривавий тан
Визволяти братів-українців
З моcковських кайдан.
А ми тії мoсковські кайдани розірвемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей-гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер
З широких степів,
Та й прославить по всій Україні
Січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей-гей, розвеселимо!
“Гомінчани” на платформі метро “Золоті ворота” після репетиції ансамблю “Криниця”, 26 листопада 2014:
Збереглися цікаві відомості про походження другого куплета цієї пісні. Якось у розмові наприкінці 1980-х років Леопольд Ященко з Надією Світличною звернули увагу на те, що між першим і третім стовпчиком бракує завершення думки, і тут же на ходу склали другий:
Не хилися, червона калино –
Маєш білий цвіт,
Не журися, славна Україно –
Маєш добрий рід!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей-гей, розвеселимо!
Люди його охоче підхопили, і за пару років його вже знала вся Україна…