Наддніпрянщина. Редакція Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у лісі на горісі
Соловейко щебетав, щебетав,
Соловейко щебетав.
На гулянні при компані
Козак дівку цілував, цілував,
Козак дівку цілував.
Цілував він, милував він,
Та й став її покидать, покидать,
Та й став її покидать.
А дівчині жалко стало,
Стала плакать ще й ридать, ще й ридать,
Стала плакать ще й ридать.
Козакові жаль зробився,
Став дівчину розважать, розважать,
Став дівчину розважать.
Не плач, дівко, не журися –
Ти ж повік будеш моя, та й моя!
Ти ж повік будеш моя!
