Ой ти березо кучерявая,
Чом ти не ясно гориш?
Я в печі була, ясно горіла,
Свекруха лиха вогонь залила.
Щоб я, молода, не вечеряла,
Без вечероньки спатоньки лягла.
Заснула я сон, як місяць зійшов,
Заснула другий, як милий прийшов.
Заснула другий, як милий прийшов,
А у вікно да стукає.
А у вікно стукає,
Свою милу вигукує:
Чи ти, мила, спиш, чи ти так лежиш?
Чом ти милому не відчиняєш?
