Ой на горі, на високій
Кучерявий дуб стояв.
Під тим дубом кучерявим
Козак дівку підмовляв.
Підмовляв він, улещав він,
До серденька пригортав:
Я ж до тебе, дівчинонько,
Биту стежечку топтав!
Ой підмовив козак дівку,
А сам скочив на коня:
Будь здорова, дівчинонько,
Бо я їду до війська!
А дівчина як зачула,
Стала плакать ще й ридать.
Козакові жаль зробився,
Став дівчину розважать.
Де ж ти бачив, козаченьку,
Щоб сухий дуб листя мав?
Де ж ти бачив, мій миленький,
Щоб багатий бідну взяв?
