Черкаська обл., Жашківський р-н, с.Охматів. З записів Порфирія Демуцького кін.19 – поч.20 ст.
“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992:
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой коли б той вечір та й повечоріло,
То б моє серденько та й повеселіло!
Ой коли б той вечір та й сонечко зайшло,
То б моє серденько та й до мене прийшло!
Ой прийди, прилини, ти яснеє сонце,
То я тебе пущу та й через віконце!
Ой як упускала – легенько зітхала,
А як випускала – плакала-ридала.
Ой як випускала – плакала й ридала,
Вийшла за ворота – правдоньки питала.
Чи ти мене любиш, чи з мене смієшся,
До другої ходиш та й не признаєшся?
Ой я тебе люблю і любити буду,
Признаюсь по правді – сватати не буду!
Не позволять батько, не позволять мати,
Ще й рід не позволить дівчиноньку взяти.
Ще й рід не позволить дівчиноньку взяти…
Стиха говорімо, щоб не вчула мати!
