Українська родина: Родинний і громадський побут / Упорядник Лідія ОРЕЛ; нотний додаток – Леопольд Ященко. – К., 2000. – 424 с., іл., нот. – djvu(rar).
Видання рекомендоване Міністерством освіти України як навчально-методичний посібник для вчителів та викладачів народознавства.
Ця книга є спробою побіжного огляду цілого людського життя у світлі української традиції. Народження, виховання дитини, побут неодруженої молоді, весілля, взаємини в родині і в громаді, окремі традиційні заняття… Хата і Божий дім – церква… Характерні обряди, пісні, побутові речі, дитячі ігри й іграшки…
ЗМІСТ:
ВСТУП
Родинний і громадський побут народу тісно переплетені. Кожна сім’я і кожна окрема людина живуть на виду у громади. Протягом тисячоліть творилася традиційна культура нашого народу, його обряди й звичаї.
Основними подіями в житті людини є: народження, хрестини, весілля, похорон, а в громадському житті − це гуртова праця, свята, дозвілля молоді. Більшість подій родинного та громадського життя були суворо регламентовані церковним і народним календарем, зокрема народною етикою. У народі існували певні правила, пов’язані з народженням дитини, її вихованням, поведінкою молоді, стосунками між членами родини та односельцями. Наприклад, у народному вбранні існував віковий ценз у крої, оздобленні та способах носіння…
У піст ніколи не справляли весілля, не влаштовували гучних молодіжних забав. Хату та церкву прибирали по-різному на свято і в будень. За народною етикою, діти в українських родинах зверталися до батьків і старших людей тільки на “ви”. Ця форма звертання побутувала між сусідами та односельцями. У різних регіонах України традиційна культура має свої особливості. Це стосується поселень, конструкцій будівель та їх начиння, всіх занять, народної творчості, зокрема обрядів та звичаїв.
Автори збірника − етнографи, мистецтвознавці, краєзнавці. Це працівники Музею народної архітектури та побуту України: Світлана Щербань, Надія Зяблюк, Раїса Свирида, Євгенія Гайова, Ірина Несен, Тамара Василенко, Романа Кобальчинська, Світлана Пономаренко, Ніна Зозуля, Катерина Міщенко, Галина Шафранська, Микола Ходаківський, Станіслав Смолинський, Олексій Доля, Сергій Верговський; кандидати історичних наук, науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського: Наталя Гаврилюк, Василь Балушок, Олександр Найден; керівник етнографічного хору “Гомін”, кандидат мистецтвознавства Леопольд Ященко, краєзнавець Михайло Іванюк (м. Вижниця Чернівецької області), керівник фольклорного ансамблю Емілія Турчин (с. Городниця Тернопільської області) народний художник Іван Лисенко (с. Золотоношка Черкаської області), настоятель церкви св. Архистратига Михаїла (м.Київ) Андрій Власенко, кандидат історичних наук Архип Данилюк (м. Львів), кандидат історичних наук Василь Яременко (м.Хмельницький).
Матеріали, подані в книзі, не тільки мають пізнавальне значення, але й стануть у пригоді тим, хто прагне вивчати, збирати й берегти пам’ятки культури нашого народу.
Багато з поданого в книзі на сьогодні вже є історією, проте багато що ми можемо використовувати в повсякденному житті, зберігаючи нашу національну самобутність.
За жанром це етнографічні нариси, наукові розвідки та польові матеріали.
Свята та обряди, подані в ілюстраціях, відбуваються на терені Музею народної архітектури та побуту України.
Чорно-білі ілюстрації у книзі датуються переважно початком XX століття, кольорові − останніми десятиліттями (архів Л.Орел).
Упорядник книги дякує за її підготовку К.Міщенко та Л.Стогноті.
