Цей цікавий текст віднайшовся зовсім недавно − його автор, п.Євген Шафранський, так само, як і Леопольд Іванович Ященко, вже відійшов у інші світи. Прийшовши на ювілейний вечір у червні 2013 року, він мав намір виголосити своє поетичне привітання, але велике “навантаження” на сцені і вроджена скромність не дали йому цього зробити. Проте його дружина, п.Галина Шафранська, таки передала роздрук цього вірша родині Ященків, за що ми теж їй дуже вдячні.
Гомоніла Україна − скільки жива була,
Але “Гомону” такого досі ще не чула.
Ті співці, що нашій Лесі десь колись наснились,
У радянській Україні раптом появились.
У парткомі, у райкомі партократи в комі:
Бо ж збираються на співи люди несвідомі,
Про якусь там незалежність у піснях торочать,
Так вони й перебудову клятую наврочать!
Долітають до генсека ті тривожні вісті,
Донесли йому сексоти: неспокійно в місті,
Композитор містом ходить, співом люд морочить,
Як його не взяти в руки − точно щось наврочить!
Про той “Гомін” вже прочула і Верховна Рада,
Узялась за Леопольда вся радянська влада,
Вже з посад його звільняли, жить забороняли,
На усіх спілчаних зборах дружно проробляли.
Налякати намагались − та не помагає,
Попри все лунає пісня, все перемагає!
Не хватає сил здолати у всього Союзу,
Бо співець той, кажуть, має нездоланну Музу.
Та орлиця-берегиня готова до бою
І для Ященка скувала непоборну зброю.
Кажуть, що взяла та Муза калинову гілку
І зробила Леопольду чарівну сопілку.
Варто взяти диригенту ту сопілку в руки, −
Стоголосою луною линуть звуки Злуки.
Ось, наприклад, у Чернігів подались артисти,
Кинулись їх переймати браві КДБісти,
Богатирськая засада стала в чистім полі:
“Повертай, − кричать, − бо підеш в Сибір на гастролі!”
Що робити водієві − він назад вертає;
Бачить − знову перепона на шляху чекає:
То улігся композитор поперек дороги,
Простягнувши, мов шлагбаум, свої довгі ноги.
“Знаєм, − каже, − ми про вашу вдачу злу і люту,
Але “Гомін” вже ніколи не зверне з маршруту!”
І ТАКИ СВОЄ ЗРОБИЛА ДИВНА СИЛА СЛОВА,
І НАСТАЛА В УКРАЇНІ ДОБА ВІЛЬНА, НОВА,
І ЗВУЧИТЬ ІЗНОВ СОПІЛКА ТОГО ВОРОЖБИТА,
І БАЖАЄ БАТЬКІВЩИНА ЙОМУ МНОГА ЛІТА!!!
До чого приєднуються
Галина та Євген Шафранські.
…Легка народна мова, тонкий гумор і глибока повага пана Євгена до ювіляра сьогодні залишають нам якнайтепліші враження. Земля пером їм обом!
