Слова Олександра Кониського, мелодія народна. Редакція хору “Гомін”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
А вже років двісті, як козак у неволі,
Понад Дніпром ходить, викликає долю:
Гей, гей, вийди, доле, із води,
Визволь мене, серденько, із біди!
Не вийду, козаче, не вийду, соколе!
Ой рада б я вийти, так сама й у неволі.
Гей, гей, у неволі, у ярмі,
Під московським караулом у тюрмі.
У ярмі, в кайданах од часів Богдана –
Від нього самого у неволю оддана.
Гей, ти, Богдане, гетьмане,
Занапастив Україну і мене!
