НАСТРІЙ: Мрійні

Волинь.

Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):

Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи!
Уві сні я вас бачу –
Ви смієтесь, а я плачу.

Приспів:
Очі, ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ой як я люблю вас!

Біля неньки своєї
Я росла-виростала,
Від очей твоїх карих
Свою вроду ховала.

Та заглянули очі
В моє серце і душу,
І тепер я щоночі
Про вас думати мушу.

Карі очі, чорні брови,
Ви безцінний дар любови,
Ви найкращий дар кохання
І надій, і сподівання!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У добрий час
З дороги дальньої
Я знову прийшла
На рідні кручі твої,
    Мій Києве.
І береги,
З дитинства пам’ятні,
Відкрились мені
У буйноцвітті весни
    Жаданої,
Збудивши спогади
Про ті далекі дні.

Приспів:

І я стою
Над цими древніми схилами,
І весняними надіями
Твій день мені в очах сія.
І я живу
Цією миттю щасливою,
Що бачу знову красу твою,
Бо ти,
Бо ти любов моя!

Continue reading “КИЇВ – ЛЮБОВ МОЯ, або У ДОБРИЙ ЧАС (лірична)” →

Слова і музика Леопольда Ященка.

Василь Бокоч (баритон), Ніна Стрельнікова (сопрано). Інструментальний супровід: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель), Ірина ____ (фортепіано), Леопольд Ященко й Катерина Міщенко (сопілки) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”

Олександр ВАСИЛЕНКО, Ніна СТРЕЛЬНІКОВА; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

А вже над кручею Дніпровою горять вогні…
Ми йдемо стежкою знайомою, як в юні дні,
І знов у пам’яті зрина та дивна музика,
Що нас манила вечорами в тишині…

І звуки танго чарівливії, і мрійний вальс
На хвилях радості нестримної кружляли нас,
І цілий світ здавася нам, мов сад розквітчаний, –
Така весна в житті бува один лиш раз!

Приспів:
Пройшли літа, та не зів’яли теплі спомини
Про юні дні, найкращі дні далекої весни,
І давня музика ще й нині манить нас,
Хоча весна в житті бува один лиш раз.

Що проминуло, то не вернеться, хоч як не жди,
Та не змовкають проти місяця розмай-сади!
І в нових ритмах ожива стара мелодія –
Вона у серці залишилась назавжди.

І звуки танго чарівливії, і мрійний вальс
Новими думами-надіями сповняють нас.
І знову світ здається нам, мов сад розквітчаний,
Хоча весна в житті бува один лиш раз!

Приспів (двічі).
 

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Анатолій Богород від Марії Мельниченко; розшифрувала Катерина Міщенко.

Співає Марія Степанівна МЕЛЬНИЧЕНКО − запис із телефонної розмови (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Колисала я дитину малесеньку,
Та й поламала в колисочки ножень(ку).

Не жаль же мені та тої колисоньки,
А жаль же мені та тої дитинонь(ки).

Бо колисочка, бо новенькая
З хрупкого деревенця,
А дитинонька та й маленькая
Від щирого сердень(ка).
 

Слова і музика Левка Лепкого

Колись, дівчино мила,
То був чудовий час,
Як ще любов носила
Ген попід небо нас.
Ми мріяли, зітхали,
В коханні присягали,
А соловейко тьохкав
Все тьох та й тьох, та й тьох.

І був би я дівчину
Вірненько так кохав,
І був би я єдину
До серця пригортав.
І був би соловейко,
І був би малесенький
Нам тьохкав на калині,
Все тьох та й тьох, та й тьох.

Аж десь війна взялася
І ось такий кінець:
Дівчина віддалася,
Я – січовий стрілець.
Таке-то в нас кохання,
Закляття, сподівання,
Що в серденьку осталось
Все ох та й ох, та й ох!

Закарпаття. Збірник “Народные песни подкарпатских русинов” (Ужгород, 1944). Також: Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Ворочеве. Записав Михайло Кречко. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли тоту команицю сіяли,
Тоді ми ся любовати почали,
А ще тота команиця не зійшла −
Вже ся наша вірна любов розійшла.

Дівчинонько стародавна, гоя-я,
Любив я тя донедавна, чуга-я.
Любив я тя, та ще й буду, гоя-я,
Нігди-м тебе не забуду, чугая!

Думаш, дівко, що тя люблю, гоя-я,
Як до тебе ввечір прийду, чуга-я.
А я прийду говорити, гоя-я, –
Думаш, бідо, що любити, чуга-я!
 

Ноти є також у збірнику:

• Закарпатські народні пісні / Упорядник Михайло Кречко. – Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1959. – 288 с., нот. – C.147.

Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Романівка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коло млина калина, калина.
Зеленая рута, жовтий цвіт, калина.

Там ходила дівчина, дівчина.
Зеленая рута, жовтий цвіт, дівчина.

Ножем зілля копала, копала. …

Та й у неньки питала, питала. …

Що то, ненько, за зілля, за зілля? …

Копай, доню, – шальвія, шальвія. …

Копай, доню, корінці, корінці. …

Та намочим в горілці, в горілці. …

Щоб ходили молодці, молодці. …

Щоб носили перстенці, перстенці. …

І щоб жили з тобою, з тобою. …

Як рибонька з водою, з водою. …
 

Наддніпрянщина. Записав Микола Лисенко.

Надія ЗЯБЛЮК; супровід на фортепіано – Людмила Скірко. Гармонізація Георгія Майбороди. Запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):

Коло млина, коло броду (2)
Два голуби пили воду.

Вони пили, вуркотіли, (2)
Ізнялися, полетіли.

Ізнялися, полинули, (2)
Крилечками стрепенули.

Крилечками стрепенули, (2)
Про кохання спом’янули.

Горе ж тому козакові (2)
Ще й сивому коникові.

Горе ж тому, хто кохає, (2)
З стремен ніжок не виймає.
 

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Коляда, коляда,
Дайте, бабо, пирога!
Як не дасте пирога,
Візьму вола за рога!
Та й виведу на моріг,
Та й викручу правий ріг.
Буду рогом трубити,
А воликом робити.

Ой коляда, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така –
Дайте, дядьку, п’ятака!
А п’ятак не такий –
Дайте, дядьку, ще й другий!
Дайте!
 

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Коляда, коляда,
Дід на бабу погляда,
А баба на діда:
Дай кусок хліба!