НАСТРІЙ: Мрійні

Чернігівщина. Записав Олександр Правдюк, 1960-ті рр.

Співають дівчата з “сєдовської” майстерні Київського Кобзарського Цеху: Ярослава Пришедько, Ярослава Музиченко, Мар’яна Музика, Христина Білан і Євгенія Шевченко; Трійця 1997 року:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Веду русалку із бору до бору,
Ой рано, рано, із бору до бо(ру).

Із бору до бору…
Сама, молода, вернуся додому,
Ой рано, рано, вернуся додо(му).

Вернуся додому в свекрову комору,
Ой рано, рано, в свекрову комо(ру).

Дівочки-сестрички, дайте мні споднички,
Ой рано, рано, дайте мні сподни(чки).

Хлопчики-браточки, дайте мні сорочки,
Ой рано, рано, дайте мні соро(чки).
 

Слова Федора Млинченка, музика Ганни Гаврилець

Офіційний гімн Києво-Могилянської Академії. Хор “Гомін” має у своєму репертуарі ще й неофіційний: Слався, Академіє.

Нехай живе наш храм науки,
Торує шлях в широкий світ.
Ми славних лицарів онуки,
Не осоромимо свій рід.

Приспів:
Ти наша честь і честь держави,
Завзяті ми тебе зміцнить.
О Академіє преславна,
Хай Матір Божа нас хранить.

Ми висповідуєм свободу,
Дух волі в стінах цих живе,
По всій землі в ім’я народу
Ми возвеличимо тебе.

Одна нас мрія тут гуртує,
Нема святішої мети,
Хай Україну світ шанує,
Хай слава йде на всі світи.

Харківщина. З репертуару ансамблю “Слобожани”, м.Харків, керівник Віра Осадча. 1990 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У лісочку на пеньочку на сорочку пря(ла). Гу!

Весняночко-паняночко, де ж ти забарилась?
Десь у лісі на горісі хвостом зачепи(лась). Гу!

Дозволь мені, моя мати, веснянки почати,
Бо вже мені надоїло квітки вишива(ти). Гу!

*       *       *

Нема льоду, нема броду, нема й переходу,
Нема дівці переходу через бистру во(ду)! Гу!

Перебрела три річеньки, половину ставу.
Не вводь мене, козаченьку, в великую сла(ву). Гу!

Ой сама ж ти, дівчинонько, себе в славу вводиш,
Що пізненько, не раненько по юлиці хо(диш). Гу!

Ой як мені, козаченьку, пізно не ходити –
Як візьмеш ти за рученьку, не хочеш пусти(ти). Гу!

Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 3 (веснянка)” →

Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с.Губча. Записала Людмила Іваннікова від Цісарук Оксани Устимівни 1910 р.н., березень 1989 р. Гармонізував Леопольд Ященко.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Вечір надворі, ніч наступає,
Вийди, дівчино, серце бажає.

Вийди, дівчино, не бійсь морозу −
Я твої рученьки в шапочку вложу.

В мене шапочка недорогая −
Чотири воли заплаченая.

Чотири воли ще й дві корови
За біле личко, за чорнії брови.
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Гурт “РУШНИЧОК” (Монреаль, Канада), 1970-і рр. (mp3):

ПЛАСТОВИЙ ХОР під керівництвом Ярослава Бабуняка, 1970-і рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − авторський варіант (PDF, mp3):

На тихі гірські долини
Багряний місяць перший промінь опустив…
Я знову думками лину
До придніпровських дорогих берегів,
Де тихі верби гілля схилили,
І сині води розлились вдалині,
Де ясні очі, так серцю милі,
Усмішку ніжну дарували мені.

Continue reading “ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ, або НА ТИХІ ГІРСЬКІ ДОЛИНИ (лірична)” →

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Вже б я була їхала, вже б я була йшла,
Ще ж я свому татові не дякувала.
Дякую тобі, тату,
Що пускав мене гуляти –
Більш не будеш, не будеш!

Вже б я була їхала, вже б я була йшла,
Ще ж я своїй матінці не дякувала.
Дякую тобі, мамо,
Що будила мене рано –
Більш не будеш, не будеш!

Continue reading “ВЖЕ Б Я БУЛА ЇХАЛА (весільна)” →

Слова Романа Савицького, музика Ярослава Барнича.

Вже сіло сонечко за гаєм,
І соловей в саду співає,
А я весь вечір виглядаю
Кохану дівчину свою.

Приспів:
О, соловію! Чому я так співать не вмію,
І не зумію я про кохання розказать!
А вечорами своїми спраглими вустами
Я про кохання, я про кохання розкажу.

А соловейко на калині
Чудові трелі вигравав,
Своїй коханій любій пташці
Чарівну пісню все співав.

І знов над бистрою рікою
Стою у парі із журбою,
А там стежиною крутою
Вже з іншим любка моя йде.

Так знай же, любко, без вагання −
На двох не ділиться кохання!
Отож кажу на прощавання:
Люби його, як я тебе!

Про Ярослава Барнича на сайті uahistory.com (PDF)

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Вже сурми кличуть у дорогу!
Пора – рушаєм на парад!
За нашу славну Перемогу –
Вперед! За рядом ряд!

Здіймайся, стяг золотосиній,
Повитий славою віків!
Гордися, Мати-Україно,
Стрічай своїх синів!

Вже йдуть панцерники й гармати –
Для них немає перепон!
А вслід за ними наш завзятий
Десантний батальйон!

А хто б нам дав такую зброю,
Якби не наші ковалі!
Ця зброя в нас не для розбою –
Для миру на землі!

Прощай, імперіє кривава,
Бо ми вже свій обрали шлях!
Воскресла Київська держава
І житиме в віках!
 

Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.Спас. Записав Михайло Іванюк.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Виїжджали козаки до бою, (2)
Напували коней над водою. (2)

Прив’язавши коня до калини, (2)
Пішов козак до любої дівчини. (2)

Ти, дівчино личка рум’яного, (2)
Переночуй мене, молодого. (2)

Я би тебе переночувала, (2)
Коби зради я ся не бояла. (2)

Ти, дівчино, не бійся нічого, (2)
Я ще в світі не зрадив нікого. (2)

Не зрубав я у полі тополі, (2)
Та й не зраджу тебе, молодої. (2)

Не зламав я у лузі калини, (2)
Та й не зраджу я любої дівчини. (2)

А дівчина, як ті слова вчула, (2)
Козакові на грудях заснула… (2)

Continue reading “ВИЇЖДЖАЛИ КОЗАКИ ДО БОЮ (лірична)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Над широким плесом,
На високій кручі,
У короні пишній, золотій,
Ти цвітеш довкола,
Наче сад квітучий, –
Вічно древній, вічно молодий.

У далеку пору
На щасливу долю
Будівник-народ тебе воздвиг,
І стоять понині
Кам’яні твердині
Легендарних витязів твоїх.

Приспів:
Все вдаль та вдаль Дніпро пливе,
До моря свій торує шлях…
Виростай, наш рідний Києве,
І слався у віках!

Над тобою плинуть
Величаві весни,
Манять нас у сонячні світи…
На планеті нашій
Є міста чудесні,
Та нема милішого, ніж ти!

Приспів.