НАСТРІЙ: Мрійні

Слова і музика Леопольда Ященка

Мрія в рожевім серпанку
Знову явилась мені…
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує в тишині.

Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує за вікном…
Мрія в рожевім серпанку
Стиха війнула крилом.

Я ж їй сказала: вернися!
Мріє, не зраджуй мене.
Згасне остання зірниця,
Швидко цей сон промайне.

Ранок прийде і розвіє
Чари солодкі нічні…
Люба, закохана мріє,
Згадуй мене хоч вві сні.

Галичина.

Співає гурт “ЄВШАН”, заспівує Галина ДОВБЕЦЬКА; запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

На востоці звізда стала,
Над вертепом засіяла,
Де Христос народився.

Ой де Христос народився,
З прісни Діви воплотився,
З прісни Діви Марії.

А три царі здивувались:
А що ж то ся в світі стало,
А що ж то за новина?

А що ж то є за новина –
Породила Діва Сина,
В яселках положила.

В яслах лежить – хтось поспішить
Заспівати маленькому:
Люляй, люляй, Сину мій! (2)
 

Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Автор українського перекладу невідомий. Оригінал російською – слова Миколи Добронравова, музика Олександри Пахмутової.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світить нам незнана ще зоря,
Знову ми одірвані від дому.
Поміж нами – далеч і моря,
Гаснучі вогні аеродрому.
Поміж нами відстань немала –
Холод і печаль на твоїх віях.
Нам зосталась крихітка тепла –
Наша невгасаюча надія.

Приспів:
Надія – наш компас земний,
Сміливим щастить як нікому,
Ми стрінемось в пісні одній –
Вона понесе нас додому!

Через віддаль і чужі краї
Звідси все простим здається зразу,
І зникають хмари грозові,
І смішними бачаться образи.
Ти лише чекай без вороття,
Впертим будь і щирим будь так само,
Щоби часом слало нам життя
Радощів коротку телеграму.

Continue reading “НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)” →

Вінницька обл., Ямпільський р-н, с.Клембівка. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” − чоловічий гурт “КОЗАКИ”; солісти − Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ (тенор), Ярослав ХОДОРІВ (баритон) і Леопольд ЯЩЕНКО (бас); 1990-і рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Надобраніч усім на ніч,
Бо уже я та й іду спати.
За ворітьми зелен явір,
Там я буду та й тебе ждати.

Ой хоч явір, хоч не явір,
Хоч зелена та яворина,
Між усіма дівоньками
Тільки ти одна мені мила.

Ой чи мила, чи не мила,
А щось мені та й починила:
Кличе мати вечеряти −
Вечеронька мені не мила.

Не дай мені, моя мати,
Ні снідати, ні обідати,
Лиш дай мені, моя мати,
Дівчиноньку та й провідати.
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Співає Етнографічний хор “Гомін”, супровід – музики: родина Вербовецьких – Богдан, Данило, Соломія, Марко і Уляна, Леопольд Ященко, Катерина Міщенко. Запис із авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Над схилами Дніпра
Погожий вітер віє, –
До наших берегів
Прийшла весна!
Красується-зроста
Наш славний Київ,
Квітує наша рідна
Сторона!

Continue reading “НАД СХИЛАМИ ДНІПРА (лірична)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Де Черемош шумить,
І лісами вкриті гори,
Даль потопа в імлі
І смерека з вітром говорить.
Там квітують сонячні долини
У обіймах щедрої весни,
І погожий вітер з полонини
Навіва їм тихі сни.

Ой немає в світі краю, –
Я знаю, я знаю, –
Як мої високі гори,
Як рідна моя земля!
Як мої високі сині гори,
Як рідна моя земля!

Гордо трембіти клич
Лине над зеленим плаєм:
То молодий вівчар
Свою душу розважає.
І здалека тихою луною
Обізвались скелі кам’яні.
І бредуть отари під горою
У надхмарній вишині.

Будь же славна, Верховино,
Моя прекрасна і вільна,
Ви, мої високі гори,
Ти, рідна моя земля!
Ви, мої високі сині гори,
Ти, рідна моя земля!

Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с.Добре. Від Адама Рудчика. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На нашій юлойці дівочок рядочок.
Гей, дівочок рядо(чок).

Найкраща дівойка – молода Марійка.
Гей, молода Марі(йка).

Грядочку копала, рутойку сіяла.
Гей, рутойку сія(ла).

Рутойку сіяла, та ще й поливала.
Гей, та ще й полива(ла).

А як рута зросла, у віночок звила.
Гей, у віночок зви(ла).

У віночок звила, на Дунай пустила.
Гей, на Дунай пусти(ла)ю

На Дунай пустила та й заговорила.
Гей, та й заговори(ла).

Хто віночок здойме, то той мене озьме.
Гей, то той мене о(зьме).
 

Житомирська обл., Овруцький р-н, с.Личмани. Записали Олексій Доля і Катерина Міщенко, 2002 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На твойму дворі да й горять огні.

Приспів:
Щодрий вечор!
Щодрий вечор да й добрий вечор!

Кругом тих огнів да всі Святії.

Тільки одної Іллі немає.

Да й прийшла Ілля да й зарошена.

Да й зарошена, да й заброшена.

Ой де ж ти, Ілля, ой де ж ти була?

По полю хожу – пшеничку глежу.

По борку хожу – пчолочки глежу.

Сідайте, ройки, на нові борки.

Наносіть воску Богу на славу.

Богу на славу, людям на хвалу.
 

Слова і музика Леопольда Ященка

З прадавніх віків,
З непам’ятних орбіт
Явились ми на білий світ…
І наша зоря
Десь там у небесах
Торує свій далекий шлях…

Приспів:
Коли б нам її впізнати
І в дальні сягнуть світи!
Ми б ладні усе віддати,
Щоб тільки нашу зорю знайти!

Ми йдем до вершин,
І вже навкруг землі
Пливуть космічні кораблі!
А там – дай то Бог –
Іще один лиш крок –
І ми полинем до зірок!

Continue reading “НАША ЗОРЯ, або З ПРАДАВНІХ ВІКІВ” →

Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Наша Маринка-Купалочка
Посеред моря купалась, (2)
На бережечку білилась. (2)

Вийшла на вулицю – хвалилась:
У мене личко, як яблучко, (2)
У мене очка чорнесенькі,
У мене брови тонесенькі –
Зовсім я дівка ладнесенька!