Синтезатор

З друкованих джерел. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чия то долина, чиї то покоси,
Чия то дівчина розпустила коси? (2)

То моя долина, то мої покоси,
То моя дівчина розпустила коси. (2)

Коси розпустила, плечі застелила −
Ой Боже ж мій, Боже, що я наробила! (2)

Ой Боже ж мій, Боже, що я наробила −
Козак має жінку, а я полюбила. (2)

Козак має жінку, ще й діточок двоє,
А моє серденько крається надвоє. (2)
 

Слова Романа Купчинського, музика Віктора Матюка (з Сокальщини).

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Човен хитається серед води,
Плеще о хвилі весло,
В місячнім сяйві біліють сади,
Здалека видно село.

Люба дівчино, прийди, прийди,
Забудем деннеє зло!

Човен по воді вихитується,
Козак в дівчини випитується:

– Чом в тебе, дівчино,
Очка чорнесенькі?
– Від темної нічки,
Мій милесенький!

Continue reading “ЧОВЕН ХИТАЄТЬСЯ СЕРЕД ВОДИ (лірична)” →

Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот – Варіант 1 (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – Варіант 2 (PDF, mp3):

Чогось мені чудно, чогось мені дивно:
Вже четвертий вечір милого не видно. (2)

Десь його не видно, та ще й не видати –
Повів до Дунаю коня напувати. (2)

Повів до Дунаю коня напувати –
На білім пісочку два слідочки знати. (2)

Що перший слідочок коня вороного,
А другий слідочок миленького мого. (2)

Піду я в садочок та й зірву листочок
Та й понакриваю милого слідочок. (2)

Щоб того слідочка пташки не збродили,
Щоб мого милого другі не любили. (2)
 

Записав Леопольд Ященко від Галини Гордасевич.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чому місяць, чому ясний
Над Крутами не зійшов?
Чому милий чорнобривий
Більш до мене не прийшов?

Чи я його не любила,
Чи словечка не дала,
А чи куля його вбила,
Чи сира земля взяла?

Він за волю бився сміло
І відважно в бій ішов,
І за вільну Україну
Під Крутами смерть знайшов.

Їх червоні оточили,
Били, мучили його,
Із моїм коханим, милим
Триста юнаків лягло.

Тому місяць, тому ясний
Над Крутами не зійшов,
Тому милий чорнобривий
Більш до мене не прийшов.
 

З друкованих джерел.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чорна рілля ізорана, гей, гей!
Чорна рілля ізорана
І кулями засіяна, гей, гей!
І кулями засіяна.

Білим тілом зволочена, гей, гей!
Білим тілом зволочена,
І кровію сполощена, гей, гей!
І кровію сполощена.

Вітер віє по долині, гей, гей!
Вітер віє по долині,
Лежить козак на могилі, гей, гей!
Лежить козак на могилі.

Ані тата, ані мами, гей, гей!
Ані тата, ані мами,
Ані труни, ані ями, гей, гей!
Ані труни, ані ями.

А нікому задзвонити, гей, гей!
А нікому задзвонити,
Китайкою личко вкрити, гей, гей!
Китайкою личко вкрити.

Летить ворон з чужих сторон, гей, гей!
Летить ворон, усідає,
Йому очі випиває, гей, гей!
Йому очі випиває.
 

“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь – фрагмент (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чорним очкам пора спати, (2)
Бо їм треба рано встати.

Бо їм треба рано встати, (2)
Кониченьку води дати.

Кониченьку води дати, (2)
До дівчини поїхати.

Під’їжджає під ворота – (2)
Стоїть дівка краща злота.

Взяла коня за гривоньку, (2)
А козака за рученьку.

Дала коню вівса, сіна, (2)
А козаку меду, вина.

Сама сіла коло стола, (2)
До козака ані слова.

Чого, мила, посмутніла? (2)
Чи жаль тобі вівса, сіна?

Не жаль мені вівса, сіна, (2)
Ані меду, ані вина.

А жаль мені молодості, (2)
Що не любиш по щирості.
 

Слова Богдана Лепкого, музика Левка Лепкого; обробка Кирила Стеценка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чуєш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій…

Кличуть: кру, кру, кру,
В чужині умру,
Доки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру…

Мерехтить в очах
Безкінечний шлях,
Гине, гине в сірій мряці
Слід по журавлях…

Кличуть: кру, кру, кру,
В чужині умру,
Доки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру…
 

Карпати. Від Олексія Кабанова.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Шинкарко, шинкарко,
Дай пива ще й вина:
Нехай же си нап’є
Дівчина молода.

Давай ми, не давай –
Я пити не буду,
В танок ня не бери –
З тобою не піду.

Як підеш додому –
Торкни ми ногою,
Я си догадаю –
Вийду за тобою.

Шинкарко, шинкарко,
Дай пива ще й вина,
Нехай погуляє
Дівчина молода.
 

Рівненська обл., Гощанський р-н. Записав Леопольд Ященко від бригади механізаторів, 1960-і рр.

Фрагмент виступу Етнографічного хору “Гомін” під керівництвом Леопольда Ященка на III Бойківських Фестинах, 19.07.2003, м.Турка Львівської обл.:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Широка долина, шовкова трава,
Хороша дівчина, бо ще й молода. (2)

Хороша дівчина, я до неї йду,
Через воріженьки її не візьму. (2)

Марусю, Марусю, будеш плакати,
Як я скажу хлопцям коня всідлати. (2)

Як я скажу хлопцям коня всідлати,
Поїду в Росію кращої шукати. (2)

Об’їхав Росію ще й три города,
Не знайшов кращої, як ти, сирота. (2)

Об’їхав Росію й Україну всю –
Не знайшов кращої, як ти, Марусю! (2)

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гнідин. Записала Людмила Іваннікова, 1998 р.

Гра для дорослої молоді, дещо подібна до “Вінця”, але значно інтенсивніша й енергійніша. Як і у “Вінці”, дівчата й хлопці беруться за руки, стають у ряд, тоді перший іде по колу, останній лишається на місці, а інші “намотуються” довкола нього – заплітають Шума. Але “намотуватися” щільно у Шумі не слід – треба, щоб лишалася відстань між “заплетеними” учасниками десь із півметра-метр. За руки братися краще таким чином, щоб кожен тримав іншого вище зап’ястя – лише так можна буде втриматися на ногах.

Коли всі учасники гри “заплелися”, на найближчому заспіві (“Субота минає…”) перший гравець починає бігти просто перед себе, тягнучи за собою “заплетених”, що теж набирають швидкості. При цьому заплетений Шум крутиться на місці і розплітається швидко, як вихор. Тут кожному треба міцно триматися за сусідів, бо якщо Шум розірветься, можна добряче впасти. Але якщо вдається розплести Шума як слід – враження гарантовані!!!

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой нумо, нумо зеленого Шума,
Шума заплетемо – гуляти підемо.
Ой Шум ходить, по воді бродить,
А Шумиха рибу ловить.

Що зловили – те й пропили,
Дочці шуби не купили.
Пожди, доню, до суботи,
Буде шуба ще й чоботи.

Субота минає – а шуби немає,
А Шумиха із Шумом гуляє.
Пожди, доню, до неділі,
Буде шуба й фартух білий.

Неділя минає – а шуби немає,
А Шумиха із Шумом гуляє.
Пожди, доню, до вівторка –
Буде шуба ще й шнуровка.

Continue reading “ШУМ, або ОЙ НУМО, НУМО ЗЕЛЕНОГО ШУМА (веснянка-гра)” →