Туман яром, туман долиною. (2)
За туманом нічого не видно. (2)
Тільки видно дуба зеленого. (2)
Під тим дубом криниця стояла. (2)
В тій криниці дівка воду брала. (2)
Та й впустила золоте відерце. (2)
Засмутила козакові серце. (2)
А хто ж теє відерце дістане, (2)
Той зі мною на рушничок стане! (2)
Обізвався козак молоденький: (2)
А я ж теє відерце дістану, (2)
Я з тобою на рушничок стану. (2)
