ЖАНР: Вояцькі
Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962
Українське народне багатоголосся: Монографія / Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот. – pdf(OCR), djvu(rar). – Покажчик нотних прикладів: pdf. – Покажчик походження нотних прикладів: pdf.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
За OCR-версію дякуємо п.Анатолію Богороду!
Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″ →
Збірник “БУКОВИНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1963
Буковинські народні пісні: Збірник / Упорядкування, вступна стаття та примітки: Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. – 680 с., нот. − pdf, djvu.
У цій книжці близько трьохсот мелодій і текстів пісень та коломийок, створених людьми протягом віків. У них – і незрівнянна краса природи Буковини, і відгомін історії цього багатостраждального краю, і закарбовані у піснях людські долі…
Більшу частину збірника становлять ліричні та жартівливі пісні, які український народ створював і створює завжди – від усієї щедрості свого таланту і любові до життя.
Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ” – 1963
Українське народне багатоголосся: Збірник пісень / Упорядники: Зінаїда Василенко, Михайло Гордійчук, Анатолій Гуменюк, Олександр Правдюк, Леопольд Ященко. – Київ: Мистецтво, 1963. – 538 с., нот. − pdf(OCR), djvu(rar).
Без перебільшення епохальне видання, аналогів якому досьогодні немає.
У збірнику переважають записи 1952-60-х рр., зроблені співробітниками Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР за допомогою першої на той час пересувної лабораторії, обладнаної звукозаписувальною апаратурою.
Книга має докладні примітки про походження пісень.
За OCR-версію дякуємо п.Анатолію Богороду!
Continue reading “Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ” – 1963″ →
І ЗНОВУ ЗАГРАЛИ СТАЛЕВІЇ СУРМИ (вояцька)
Кубань.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
І знову заграли сталевії сурми,
І знову зітхає дівча…
У нічку травневу, у ніченьку темну
Козак осідлає коня.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
Козак осідлає коня. (2)
Коня осідлає, поправить попругу,
Поправить стрілецьке вбрання,
Найперше козак поцілує подругу,
А потім погладить коня.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
А потім погладить коня. (2)
Коня приголубить – прощайте, станиці!
Прощайте, квітучі сади!
Козак дасть коню вороному напиться
Із річки холодної води.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
Із річки холодної води. (2)
Прощай, дівчинонько, я скоро вернуся,
Прощай, моя люба, прощай!
Як пташечки знову в саду защебечуть,
З походу мене виглядай!
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
З походу мене виглядай! (2)
ОЙ ТАМ У ЛЬВОВІ НА ВИСОКІМ ЗАМКУ (вояцька)
Галичина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой там у Львові на Високім замку,
Там соловейко собі заспівав,
А молодий жовнір, стоячи на варті,
Сперся на кріса та й ся задумав.
Ой соловію, ти маленький пташку,
Лети в Карпати, рідну сторону!
Там побачиш милу мою чорнобриву,
Вістку від неї принеси нову!
А пташка мовить: молодий вояче!
Твоя дівчина, як день, так ніч плаче –
Її рідна мати, треба тобі знати,
Заміж за іншого хоче віддавати!
Ой там у Львові на Високім замку,
Туман холодний на землю упав…
А молодий жовнір, стоячи на варті,
Сперся на кріса та й ся задумав.
ОЙ ХМАРИТЬСЯ, ТУМАНИТЬСЯ (вояцька)
Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Кобаки. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой хмариться, туманиться,
Дрібні дощі йдуть,
Там молоді жовнярики
Мед-горілку п’ють.
Continue reading “ОЙ ХМАРИТЬСЯ, ТУМАНИТЬСЯ (вояцька)” →
ТАМ ЗА СЕЛОМ, ЗА ЛУГОМ (вояцька)
Слова Осипа Маковея.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Там за селом, за лугом
Ходить жовнір за плугом.
Оре нивку не свою –
Добре, що в своїм краю.
Оре, оре та й тужить:
Хто родині послужить?
Хто посіє і пожне,
Як не стане вже мене?
Станьте, коні вороні,
Бо могили в загоні,
Ще й до того на межі,
І на лихо, не чужі.
Тут гармати орали,
Наші хлопці вмирали –
За це поле, за село
Їх немало полягло.
Тут пшениця поросте,
Синій блават зацвіте.
Жнець тут сяде і спічне.
Бідні душі пом’яне…
Там за лісом, за лугом
Ходить жовнір за плугом.
Десь далеко громи б’ють,
Людям жити не дають.
ТЕЧЕ РІЧКА, ТЕЧЕ БИСТРА (вояцька)
Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко.
Варіант пісні: “Тиха вода, тиха вода бережечки зносить”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Тече річка, тече бистра, бережечки зносить,
Молодий козак, молодий козак полковника просить. (2)
Пусти ж мене, полковнику, із війська додому –
Бо вже скучила, бо вже змучилась дівчина за мною. (2)
Не одпущу, не одпущу, бо довго ти будеш,
Ти напийся води холодної – про любов забудеш. (2)
Пив я воду, пив холодну, та й не напивався.
Поки жив буду, не забуду я, в кого закохався. (2)
Коня ведуть, коня ведуть, кінь головку клонить,
За ним, за ним дівчинонька білі ручки ломить. (2)
Ламай ручки, ламай білі, та не вломи пальця:
Світ обійдеш, та не знайдеш такого красавця! (2)
ТИХА ВОДА, ТИХА ВОДА БЕРЕЖЕЧКИ ЗНОСИТЬ (вояцька)
Варіант пісні: “Тече річка, тече бистра”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Тиха вода, тиха вода
Бережечки зносить,
Молодий козак, молодий козак
Полковника просить.
Пусти ж мене, полковнику,
Із війська додому,
Бо вже скучила, бо вже змучилась
Дівчина за мною.
Ой рад би я пустить тебе,
Так довго ти будеш,
А напийсь води, ще й холодної –
Дівчину забудеш.
Пив я воду, пив холодну,
Та й не забуваю.
Поки жив буду, не забуду я,
Кого я кохаю!
У НЕДІЛЮ РАНО (вояцька)
Карпати.
Варіант тексту на схожу мелодію: “Куди їдеш, орле”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
У неділю рано, ще сонце не сходить,
А молодий жовняр, гей, по касарні ходить. (2)
По касарні ходить, в руках шаблю носить,
В пана капітана, гей, додому ся просить. (2)
Пане капітане, пусти ня додому,
Бо лишив дівчину, гей, що тужить за мною. (2)
Пущу я тя, пущу, але не самого –
Скажу осідлати, гей, коня вороного. (2)
Скропив дощ дорогу із Стрия до Львова,
В коника відпала, гей, золота підкова. (2)
Не жаль ми підкови, що ся загубила,
Лиш жаль ми дівчини, гей, що ся зажурила. (2)