ЖАНР: Стрілецькі
ПОВІЯВ ВІТЕР СТЕПОВИЙ (історична)
Слова і музика Романа Купчинського. Редакція хору “Гомін”.
Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою січовий стрілець,
Дівчина затужила.
А був то хлопець молодий –
Йому б лишень кохати,
Він впав, мов той сухий листок,
Повік буде лежати.
Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче:
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!
Заплаче мати не одна,
Заплаче Україна,
Бо не одного козака
Сира земля накрила!
ПОДАЙ, ДІВЧИНО, РУКУ НА ПРОЩАННЯ (історична)
Покуття. Записав Михайло Іванюк; гармонізував Леопольд Ященко.
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, в останній вже раз…
Прийшла хвилина – час іти до бою,
Мушу сповнять святий наказ!
Ми йшли до бою темненької ночі,
А ясні зорі нам сіяли,
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному впадали.
Бачив я, бачив раненого друга –
Він впав на землю ще живий,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:
Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила
В бою за волю України!
Не було там батька, не було там неньки,
Не було там любої дівчини,
Його поховали вірні побратими
Під кущем червоної калини!
ПРИ КАНОНІ СТОЯВ (історична, жартівлива)
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
При каноні стояв і фур-фурт ладував,
І фур-фурт, і фур-фурт, і фур-фурт ладував.
Гостра куля летіла, йому руку відтяла,
А він все ще стояв і фур-фурт ладував.
Приспів:
І фур-фурт, і фур-фурт, і фур-фурт ладував. (2)
Continue reading “ПРИ КАНОНІ СТОЯВ (історична, жартівлива)”
ПРОЩАЙ, ДІВЧИНО, БО Я ВЖЕ ЙДУ (історична)
Пісня походить з Кубані, була перероблена січовими стрільцями. Записана на Покутті. Гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Прощай, дівчино, бо я вже йду,
Благослови ня на ту війну!
Прощай, дівчино, прощай, прощай –
Я йду до бою за рідний край!
Летіла куля попід гору
Та й ударила у грудь мою!
Потекла кровця річенькою,
Аж до тихого та й Дунаю.
А в тім Дунаю бистра вода,
Вже ж того хлопця в світі нема…
РОЗПРОЩАВСЯ СТРІЛЕЦЬ ІЗ СВОЄЮ РІДНЕЮ (історична)
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Розпрощався стрілець із своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за козацький звичай
Здобувати в бою перемогу.
Відгримів лютий бій у широкім степу,
День кривавий надвечір схилився,
Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його зажурився.
Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,
Не копай сиру землю копитом,
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що я впав за Вкраїну забитий.
Нехай батько і мати, і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть.
Я в степу лежу, за ріднею тужу,
Чорний крук наді мною вже кряче.
Continue reading “РОЗПРОЩАВСЯ СТРІЛЕЦЬ ІЗ СВОЄЮ РІДНЕЮ (історична)”
