ОЙ У ПОЛІ ТА БУЙНИЙ ВІТЕР ВІЄ (лірична)

Ой у полі та буйний вітер віє,
Ой там удівонька та й пшениченьку сіє. (2)

Ой а посіявши та й стала волочити,
А заволочивши стала Бога просити: (2)

Ой зароди, Боже, та пшениченьку яру
На вдовиних діток та й на вдовину славу! (2)

А ще удівонька та й додому не дійшла,
А вже люди кажуть, що пшениченька зійшла. (2)

А ще удівонька та й на лаву не сіла,
А вже люди кажуть, що пшениця поспіла. (2)