Виконавці – СКЛАД: Чоловічий

Слова невідомого автора, записані Миколою Костомаровим; музика Віктора Лісовола.

Віктор ЛІСОВОЛ (mp3):

Кину пером, лину орлом,
Конем поверну,
Та до свого отамана
Таки прибуду.

Чолом, пане наш гетьмане,
Чолом, батьку наш!
А вже ж твого товариства
Багато нема…

Ой як же ви, панове козаки-молодці,
Ой як ви ставали,
Що ви своє товариство
Навіки втеряли?

Становились, пане гетьмане,
Плечем о плече,
Ой як крикнуть воріженьки:
Упень посічем!

Ой то ж то вас, панове козаки-молодці,
Завжди враг мордує,
Що козацтво України
Сили не згуртує!

Continue reading “КИНУ ПЕРОМ, ЛИНУ ОРЛОМ” →

Козака несуть і коня ведуть,
Кінь головоньку клонить. (2)

А за ним, за ним його дівчина
Білі рученьки ломить. (2)

Ой ломи, ломи білі рученьки
До єдиного пальця! (2)

Та не знайдеш ти, та дівчинонько,
Над козака коханця! (2)

Слова і музика Леопольда Ященка

Ой там у зелен-саду
На березі ріки
Зібралися на раду
Завзяті козаки.
Хильнули по чарчині
Та й зачали гадать,
Як неньку-Україну
З біди порятувать.

Гей, будьмо, будьмо,
Гей, будьмо, гей, гей!
Гей, будьмо, будьмо,
Гей, будьмо, гей, гей, гей!

– Найперше, що нам треба, –
Один із них гука, –
Обрати з-поміж себе
Нового ватажка!
– Так є в нас отамани! –
– Ми їх не визнаєм!
– Так є ж іще й гетьмани! –
– Ми кращих оберем!

Continue reading “КОЗАЦЬКА РАДА, або ОЙ ТАМ У ЗЕЛЕН-САДУ (жартівлива)” →

Слова і музика Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”; соліст – Леопольд ЯЩЕНКО (баритон); супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):

Відеозапис із концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чи чуєш, друже? Вже сурми кличуть,
Отож не гайся, бо час наспів!
Чи є ще порох у порохівницях?
Чи є ще сила в наших козаків?

Вже сурми кличуть – вставай, вставай
За честь і волю, за рідний край!
А наша воля в степу широкім,
А наша сила на вістрі меча.
І лине слава з глибини віків –
Безсмертна слава наших козаків!

Сідлаймо ж коні, лаштуймо зброю
І в путь-дорогу, у дальню путь!
Цвітуть прапори малинові,
На ратний подвиг нас зовуть!

І сурми кличуть – вперед рушай
За честь і волю, за рідний край!
А наша воля в степу широкім,
А наша сила на вістрі меча.
І лине слава з глибини віків –
Безсмертна слава наших козаків! (2)

Continue reading “КОЗАЦЬКА СЛАВА, або ЧИ ЧУЄШ, ДРУЖЕ (патріотична)” →

Слова: Мирослав Воньо, Петро Карась; музика Миколи Балеми.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу,
Лине його слава з далечі віків!

Приспів:
Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу!
Славте, гей, козаки,
Волю золоту!

Так, як запорожці, з України хлопці
Вірними шаблями очищали світ.
Козацькому роду нема переводу,
Мати-Україна кликала в похід.

Приспів.

Сяє наша доля, наче маки в полі,
І весняне сонце устає з дібров.
Козацькому роду нема переводу,
Козаки в колисках виростають знов!

Приспів.
 

Слова Михайла Кураха, музика Михайла Гайворонського; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати
І зорі вмивались сльозами.

Коли хоронили вас в темні могили,
Від крові земля почорніла.
Під хмарами круки стадами літали,
І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести похилились,
Калина нагнулась додолу…
Спіть, орли-соколи! Ми гостримо зброю
І ждемо на поклик до бою!
 

Слова і музика Левка Лепкого

Колись, дівчино мила,
То був чудовий час,
Як ще любов носила
Ген попід небо нас.
Ми мріяли, зітхали,
В коханні присягали,
А соловейко тьохкав
Все тьох та й тьох, та й тьох.

І був би я дівчину
Вірненько так кохав,
І був би я єдину
До серця пригортав.
І був би соловейко,
І був би малесенький
Нам тьохкав на калині,
Все тьох та й тьох, та й тьох.

Аж десь війна взялася
І ось такий кінець:
Дівчина віддалася,
Я – січовий стрілець.
Таке-то в нас кохання,
Закляття, сподівання,
Що в серденьку осталось
Все ох та й ох, та й ох!

Закарпаття. Збірник “Народные песни подкарпатских русинов” (Ужгород, 1944).

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли тоту команицю сіяли,
Тоді ми ся любовати почали,
А ще тота команиця не зійшла −
Вже ся наша вірна любов розійшла.

Дівчинонько стародавна, гоя-я,
Любив я тя донедавна, чуга-я.
Любив я тя, та ще й буду, гоя-я,
Нігди-м тебе не забуду, чугая!

Думаш, дівко, що тя люблю, гоя-я,
Як до тебе ввечір прийду, чуга-я.
А я прийду говорити, гоя-я, –
Думаш, бідо, що любити, чуга-я!
 

Мелодія запозичена у 1970-ті рр. з одного з американських спірічуелсів. Переклад з російської та гармонізація Леопольда Ященка.

“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992:

Дивитися на YouTube »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли у путь, коли у путь
Твоя судьба тебе покличе,
Ти пригадай наш добрий звичай –
Веселу пісню починай!

Приспів (двічі):
Бий, барабан! Бий, барабан!
Бий, барабан! Лунайте, труби!
Цілуй дівчину прямо в губи
І келих повний наливай!
(за другим разом:
…І келих повний випивай!)

Continue reading “КОЛИ У ПУТЬ, або БИЙ, БАРАБАН (жартівлива)” →

Наддніпрянщина. Записав Микола Лисенко.

Надія ЗЯБЛЮК; супровід на фортепіано – Людмила Скірко. Гармонізація Георгія Майбороди. Запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):

Коло млина, коло броду (2)
Два голуби пили воду.

Вони пили, вуркотіли, (2)
Ізнялися, полетіли.

Ізнялися, полинули, (2)
Крилечками стрепенули.

Крилечками стрепенули, (2)
Про кохання спом’янули.

Горе ж тому козакові (2)
Ще й сивому коникові.

Горе ж тому, хто кохає, (2)
З стремен ніжок не виймає.