ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: Поділля
БЕРЕГОМ, БЕРЕГОМ (веснянка)
Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, с.Бережинці. Запис та обробка Леопольда Ященка, 1960-ті рр.
Етнографічний хор “ГОМІН” − ансамбль “КРИНИЦЯ” Київського будинку вчених. Заспівують Тетяна Красюк (альт І) і Ніна Шапошнікова (альт ІІ) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Берегом, берегом, бережиною! (2)
А хто ж там їде дорожиною?
Берегом, берегом, бережиною!
Ой їде, їде, коником грає,
Берегом, берегом, бережиною!
Та й на подвір’ячко все поглядає,
Берегом, берегом, бережиною!
Ой де ж ти, Галю, моє серденько?
Моє серденько!
Чом не виходиш на вуличеньку?
На вуличеньку!
Чи, може, мачуха та й не пускала?
Чи, може, забула, кому присягала?
Кому присягала, гей, гей!
Ой знаю, знаю, кого кохаю,
Кого кохаю!
Кому хустинку все вишиваю,
Все вишиваю!
Вже ж та хустиночка шовком обшита,
Берегом, берегом, бережиною!
Вийду, козаченьку, хоч буду бита!
Берегом, берегом, бережиною! Гей!
ВЕЧІР НАДВОРІ, НІЧ НАСТУПАЄ (лірична)
Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с.Губча. Записала Людмила Іваннікова від Цісарук Оксани Устимівни 1910 р.н., березень 1989 р. Гармонізував Леопольд Ященко.
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Вечір надворі, ніч наступає,
Вийди, дівчино, серце бажає.
Вийди, дівчино, не бійсь морозу −
Я твої рученьки в шапочку вложу.
В мене шапочка недорогая −
Чотири воли заплаченая.
Чотири воли ще й дві корови
За біле личко, за чорнії брови.
ВІНЕЦЬ, або ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ ВІНЕЦЬ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Молодь стає в ряд, узявшись за руки. З одного боку крайнім стає хлопець або дівчина високого зросту, з другого – хтось, хто швидко бігає. Перший крайній стоїть на місці, другий починає якомога швидше бігати по колу, “намотуючи” усіх гравців довкола першого. Коли всі “намоталися”, Вінець зв’язано. Далі уся група розгойдується, часом переступаючи, і співає швидку частину пісні. Насамкінець, коли починають співати “Розв’яжем, розв’яжем…”, усі гравці піднімають руки над головою, не розчіплюючи їх; тоді високий крайній попід руками знаходить собі дорогу назовні Вінця і виводить за собою решту – розв’язує Вінець.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Зав’яжем, зав’яжем, зав’яжем вінець…
(співають, поки в’яжуть)
Зв’язали, зв’язали, зв’язали вінець. (2)
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не ячмінка,
Як дівчину не любити, коли українка!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не гречанка,
Як дівчину не любити, коли галичанка!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не полова,
Як дівчину не любити, коли чорноброва!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не пшениця,
Як дівчину не любити, коли білолиця!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Розв’яжем, розв’яжем, розв’яжем вінець…
(співають, поки розв’яжуть)
ВОЛОДАР, ВОЛОДАР (веснянка-гра)
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Романівка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Володар, володар, чи є пан господар?
– Нема пана вдома, поїхав по дрова.
– Чим же він поїхав? (2)
– Сірими волами у ліс за дровами.
– А хто його кличе? (2)
– Панськеє дитятко. (2)
– На чім воно сидить? (2)
– На золотім кріслі. (2)
– Чим же воно грає? (2)
– Червоним яєчком. (2)
– Чим же воно крає? (2)
– Золотим ножичком. (2)
– Володар, володар, одчиняй ворота!
Автентичну схему гри у селі зафіксувати не вдалося. Проте її можна запозичити, наприклад, тут: Воротар, воротар, воротарчику.
ВОРОТАР, ВОРОТАР, ВОРОТАРЧИКУ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Учасники гри розбиваються на два гурти. Перший стає в одну лінію. Другий гурт на початку складається з двох гравців, які беруться за руки і, піднісши їх догори, утворюють “ворота”. Перший гурт заспівує, другий відповідає. Після слів “їдем-поїдем!” перший гурт стрілою біжить до “воріт”; “ворота” пропускають кількох гравців і розбивають їхню лінію, різко опустивши зімкнені руки. Після цього ті, хто встиг пробігти, парами стають позаду воріт і теж роблять “ворота”, а решта вертаються на попереднє місце. Гра триває доти, доки увесь перший гурт не увіллється до другого.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Воротар-воротар-воротарчику,
А втвори, а втвори воротонька!
– А що ж то, а що ж то за пан їде?
А що ж то, а що ж то за дар везе?
– Золоте, золоте горняточко,
Крайнєє, крайнєє дитяточко!
– Нема пана вдома, поїхав до Львова
Ключі купувати, замки замикати!
– А ми ключі відберем,
Та й всі замки розімкнем!
Їдем-поїдем!
ВУЛИЦЕЮ ЙДЕМ, КУПАЙЛО НЕСЕМ (купальська)
Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Від Володимира Яремчука.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Вулицею йдем, Купайло несем. (2)
Наше Купайло у лісі було. (2)
Ми його знайшли, в село принесли. (2)
А ви, дівочки, плетіть віночки. (2)
Ви, молодиці, – по купайлиці. (2)
А ви, бабусі, збирайтеся всі. (2)
Хлопці, дивіться та й не казіться! (2)
Дівчата приносили на місце гуляння V-подібне Купайло, а молодиці робили для дітей “купайлиці” – щось на зразок довгого качана з квітів і вишень.
ГОРІЛОЧКУ П’Ю, П’Ю (застільна)
Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н
Варіант мелодії з Західного Поділля: “Ой чи це нам Бог дав”.
Горілочку п’ю, п’ю,
Бо я її люблю!
А хто ж її буде пити
Та коли я умру?
А коли я умру,
Поховайте в місті,
Наді мною з горілкою
Барильце повісьте.
Будуть люди пити,
Будуть споминати:
“А де ж тая п’яниченька,
Щось ї не видати?”
ГРУШКА, або ОЙ ВИЙДУ Я ЗА ВОРІТЕЧКА (веснянка-гра)
Тернопільська обл., Борщівський р-н, с.Гермаківка. Записали Леопольд Ященко та Михайло Гуць.
Співаючи пісню, дівчата і хлопці беруться за руки і йдуть по колу помірним кроком, а всередині одна дівчина відтворює рухами все те, про що співається. По закінченні всі підбігають до неї і тереблять з усіх боків – “трясуть грушку”. Дівчина пручається й тікає, на її місце стає інша, і гра продовжується спочатку.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку посаджу, посаджу.
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку піділлю, піділлю.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка вже росте, вже росте.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка вже цвіте, вже цвіте.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка відцвіла, відцвіла.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка рум’яніє, рум’яніє.
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку потрясу, потрясу.
ДА ТУМАН ЯРОМ, ТУМАН ЯРОМ (лірична)
Східне Поділля. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Да туман яром, туман яром,
Мороз долиною.
Да гей, гей, мороз долиною,
Гей, гей, мороз долиною.
Да не по правді, козаченьку,
Живеш з дівчиною.
Да гей, гей, живеш з дівчиною,
Гей, гей, живеш з дівчиною.
Да на тім боці при потоці
Цигани стояли.
Да гей, гей, цигани стояли,
Гей, гей, цигани стояли.
Да межи тими циганами
Циганка-ворожка.
Да гей, гей, циганка-ворожка,
Гей, гей, циганка-ворожка.
Да й до тої циганочки
Втоптана дорожка.
Да гей, гей, втоптана дорожка,
Гей, гей, втоптана дорожка.
Continue reading “ДА ТУМАН ЯРОМ, ТУМАН ЯРОМ (лірична)”
