Леопольд ЯЩЕНКО: автобіографія

ЯЩЕНКО Леопольд Іванович – музикознавець-фольклорист, композитор, кандидат мистецтвознавства, лауреат премії ім.П.Чубинського (1992), лауреат Державної премії ім.Т.Шевченка (1993).
 
Народився 2 червня 1928 року в Києві. Закінчив Київську консерваторію (1954), аспірантуру (1957) при Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (нині Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського НАН України).

З 1957 до 1968 року працював у цьому інституті – спершу молодшим, згодом старшим науковим співробітником.

1968 р. був звільнений з роботи за правозахисну діяльність, зокрема, за підписання колективного листа до ЦК КПРС та радянського уряду про гласність судочинства.

1969 р. заснував хор “Гомін”, який відроджував у Києві народні свята та звичаї.

1971 р. хор був ліквідований як “націоналістичний”, а керівника виключено зі Спілки композиторів (поновлено у 1989 р.).

З 1984 р. хор “Гомін” поновлює свою діяльність, а з часом повертає собі і первісну назву.

Крім календарних народних свят, “Гомін” активно популяризує також патріотичні пісні – козацькі, стрілецькі, повстанські; пісні-гімни, заборонені в часи тоталітарного режиму, а також сучасні; бере активну участь у масових патріотичних акціях та народних віче. Нині хор базується при Будинку культури Київметробуду.
 

Основні праці:

а також понад 200 наукових статей, рецензій, музично-поетичних творів, обробок народних пісень тощо – як опублікованих, так і рукописних.
 

Леопольд ЯЩЕНКО,
Київ, 05.12.2007 р.