Записувачі, інформатори: Віра КИРИЧЕНКО
ДОЩИК НАКРАПАЄ, НА КАМЕНІ СЛИЗЬКО (жартівлива)
Київська обл., смт Тараща; від учасниці “Гомону” Віри Кириченко. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Дощик накрапає, на камені слизько,
Гей, добре тому жити, що кохання близько! (2)
Близько воно, близько, та ще й недалечко −
Гей, через сад зелений, через озеречко. (2)
А я в тому саду терни порубаю −
Гей, я своє кохання здалека пізнаю! (2)
Сивим конем їде, мальована бричка,
Гей, люблять мене хлопці, що я й невеличка. (2)
Хоч я й невеличка, та ще й небагата,
Гей, в мене кавалєрів щодня повна хата. (2)
Щодня повна хата, ще й повнії сіни −
Гей, в мене кавалєри всі лавки засіли! (2)
ЖИЛА СОБІ ВДОВА (жартівлива)
Київська обл., смт Тараща. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Кириченко.
Жила собі вдова, аж три дочки мала,
Юва, юва, юва-ва, аж три дочки мала. (2)
Аж три дочки мала, заміж віддавала,
Юва, юва, юва-ва, заміж віддавала. (2)
Перша дочка каже: віддай мене, мамо,
Віддай мене мамо та й за хлібороба!
Юва, юва, юва-ва, та й за хлібороба.
Друга дочка каже: віддай мене, мамо,
Віддай мене, мамо, та й за риболова!
Юва, юва, юва-ва, та й за риболова.
Третя дочка каже: віддай мене, мамо,
Віддай мене, мамо, та й за музиканта!
Юва, юва, юва-ва, та й за музиканта.
Continue reading “ЖИЛА СОБІ ВДОВА (жартівлива)”
ОЙ НА СТАВУ, НА СТАВОЧКУ (лірична)
Наддніпрянщина
Ой на ставу, на ставочку (2)
Пливуть гуси в три рядочки. (2)
Гусак гуску доганяє, (2)
Кожна собі пару має. (2)
Лиш одна я відбилася, (2)
Бо без пари зосталася. (2)
Або мене ви стріляйте, (2)
Або мені пару дайте! (2)
Continue reading “ОЙ НА СТАВУ, НА СТАВОЧКУ (лірична)”
ПОВІЙ, ВІТРЕ ТА БУЙНЕСЕНЬКИЙ (лірична)
Київська обл., смт Тараща. Мелодію записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Кириченко, текст збірний.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Київська обл., смт Тараща, від Віри Кириченко:
Повій, вітре та буйнесенький
З глибокого яру,
Прибудь, прибудь, ти мій миленький,
З далекого краю!
Ой рад вітер та й повівати –
Яр дуже глибокий,
Ой рад би я та й прибувати –
Край дуже далекий.
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі, від Віри Глушко:
А я свого та й миленького
В похід виряджала,
Дала йому та й зозуленьку,
Щоб рано кувала.
Дала йому та й зозуленьку,
Собі соловейка,
Ой щоб йому та й там легенько,
Мені веселенько.
Continue reading “ПОВІЙ, ВІТРЕ ТА БУЙНЕСЕНЬКИЙ (лірична)”
