Виконавці – ГРУПИ : Хор

З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Етнографічний хор “ГОМІН”, запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Небо i земля (2)
Нинi торжествують,
Ангели й люди (2)
Весело празнують!

Приспів:
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели спiвають, Царя вiтають,
Поклiн вiддають, пастирiє грають,
Чудо повiдають, чудо, чудо повiдають!

Во Вiфлеємi (2)
Весела новина:
Пречиста Дiва (2)
Породила Сина!

Приспів.

Ангели служать (2)
Своєму королю,
I у вертепi (2)
Чинять його волю.

Приспів.

I рожденному (2)
Богу поклiн даймо,
Славу во вишнiх (2)
Йому заспiваймо!

Приспів.
 

Східне Поділля.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Недалеко криниченька від села,
Посилала дівчинонька сокола.

Лети, лети, соколоньку, до двора:
Ой чи вдома мій миленький, чи нема?

Ой чи вдома мій миленький, чи немає,
Чи з другими дівоньками гуляє?

*       *       *

Ой ходила Марусенька по полю,
Вибирала пшениченьку з куколю.

Ой там їхав Іваночко, шапку зняв:
Боже тобі, Марусенько, помагай!

Continue reading “НЕДАЛЕКО КРИНИЧЕНЬКА ВІД СЕЛА – мелодія 5 (купальська)” →

Слова і музика Романа Купчинського (заспів); слова Богдана Лепкого, музика Левка Лепкого (приспів); гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”, запис поч.1990-х рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не сміє бути в нас страху,
Ні жодної тривоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

Приспів:
Кладочка, кладочка вузесенькая – ха-ха!
Дівчино-рибчино молоденькая!
До дівчини мені близько, мені близько –
Та й через стависько.
Вчора дощ, нині дощ –
Завтра буде слизько!

Не страшать нас і в цісарів
Високії пороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

А до дівочих ніжних серць
Ми знаєм всі дороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

Не святкуватиме ніхто
Над нами перемоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
 

Наддніпрянщина. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Відео з концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Нова рада стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
На весь світ засіяла!

Де Христос родився,
З Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами
Убого повився.

Пастушки з ягнятком
Перед тим Дитятком
На колінця припадають,
Царя-Бога прославляють.

Просим тебе, Царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю!

Цього дому господарю
І його родині,
Даруй волю, щастя й долю
Нашій неньці-Україні!

Continue reading “НОВА РАДА СТАЛА (колядка)” →

Лемківщина. Обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ну-же, ну-же, браття-сусіди,
Покиньмо клопіт, забудьмо біди!

Приспів (двічі):
Най ся помножить всяка потіха,
Кривда й недоля згинуть до лиха –
Треба, треба, милії брати,
Нарожденному шану віддати!

Перші чули в полі пастирі,
Як в піднебессі ангели піли.
Слава во вишніх най Богу буде,
А мир на землі вам, добрі люди!
Треба, треба, милії брати,
Нарожденному шану віддати!

Приспів.
 

Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.

Молодь стає в ряд, узявшись за руки. Крайня з одного кінця пара підносить зімкнені руки догори – робить ворота. Крайній з другого кінця учасник гри веде усіх за собою крізь ті ворота, немов би затягуючи петлю. При цьому другий з “воріт” учасник має стати “заплетений”: рука, що утворювала ворота, має лягти на власне протилежне плече; далі друга рука підноситься догори і утворює наступні ворота спільно з наступним учасником. Коли всі учасники гри стають “заплетені”, той самий крайній “розплітає” їх у зворотньому порядку.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой питалася мати дочки:
Де посієм огірочки?
Най ся в’ють. (2)

Ой посієм над водою,
Заскородим бороною,
Най ся в’ють. (2)

Ой сіяли, поливали,
Бо ся гості сподівали.
Най ся в’ють. (2)

Ой вийтеся, огірочки,
У зелені пуп’яночки,
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі
В’яжіться. (2)

Ой буду вас поливати,
Щосуботи вибирати –
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі –
В’яжіться. (2)

Continue reading “ОГІРОЧКИ, або ОЙ ПИТАЛАСЯ МАТИ ДОЧКИ (веснянка-гра)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Неначе хмари в небі синьому
Спливають дні один по одному
І десь ховаються за обрієм
У далині…
Отак і ми колись відлинемо,
куди судьбою нам назначено,
А нашим правнукам залишимо
Свої пісні.

Приспів:
Бо пісня наша все жива!
Бо в ній дзвенять палкі слова!
Вона душі дає розраду,
Вона й на подвиг порива!
Бо пісня наша з давніх літ
Несе красу в широкий світ!
Вона єднає і звеличує
Наш славний козацький рід!

Нам ще співати недоспіване!
Нам ще любити недолюблене!
Нам ще сягнути недосягнутих
Крутих висот!
Тож будьмо всюди разом з піснею,
Плекаймо мову нашу рідную,
І утверждаймося із вірою
У наш народ!

Приспів.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой а в городі, да ой а в городі,
А в городі, там случилася біда. (2)

Ой а в городі, да ой а в городі,
Там убили молодого козака. (2)

Ой поховали, да ой поховали,
Поховали при широкій долині. (2)

Ой насипали, да ой насипали,
Насипали високую могилу. (2)

Continue reading “ОЙ А В ГОРОДІ, ДА ОЙ А В ГОРОДІ (лірична)” →

Ой вийду я, ой вийду я на гору
На високу, кам’яну. (2)

Та й спогляну, та й спогляну в долину
На червону калину. (2)

На калині, на калині соловей,
Він щебече ніч та й день. (2)

Соловію, соловію маленький,
В тебе голос тоненький. (2)

Защебечи, защебечи ти мені,
Бо я в чужій стороні. (2)

Що я в чужій, що я в чужій стороні,
Нема роду при мені. (2)

Відлучився, відлучився від роду,
Як той камінь у воду. (2)

Упав камінь, упав камінь та й лежить,
На чужині тяжко жить. (2)

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой війна, війна, світова війна…
Ждала мати сина, а його нема. (2)

Не плач, стара мати, не плач, не журись,
Твій син на чужині в окопах лежить. (2)

Твій син на чужині в окопах лежить,
Його кров червона на грудях кипить. (2)

Його кров червона на грудях кипить,
Просить товариша, щоб його добить. (2)

Товаришу мій, кулі не жалій,
Добий моє серце в чужій стороні! (2)

Чужа сторона ще й чужії люди…
Хто ж мя поховає, як вас тут не буде? (2)

Налетіли орли з темної діброви,
Виклювали очі ще й чорнії брови. (2)

Не плач, стара мати, не жди, не журись,
Клякни на коліна, Богу помолись. (2)

За тих, що на фронті, і за тих, що впали,
А за тих ще більше, що в тюрму попали. (2)