МОЇ ЧУМАКИ: з історії одного хору – Василь ТРИЛІС, 2000-2006

Василь Триліс і хор ЧУМАКИ Вийшовши понад двадцять років тому з хору “Гомін”, чоловічий хор “Чумаки” мандрував своїми дорогами і має свою цікаву історію. Про неї, про себе та про деякі оргвисновки оповідає тут його засновник і керівник Василь Герасимович Триліс.

Републікуємо текст із сайту pisni.org.ua, не змінивши “ані титли, ніже тії коми”. Лише додаємо посилання на розміщені у нас пісні, а також знайдені в І-неті відео й світлини.

Чумаки не мають нічого спільного з бурхливим сьогоденням.
Чумаки – це наше славне минуле. І, можливо, майбутнє.

Василь Триліс

 Заспів  Вступ  1. Дещо про себе  2. Становлення  3. По славу  4. Задрипанка, шинкарка, перекупка  5. Секрети майстерності  6. Занепад

Читати далі »

9 квітня 2017   (оновлено 09.04.2017)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ                   Репертуар:           Теґи: ,    

НАРОДНА ПІСНЯ В НАШОМУ ПОБУТІ – Леопольд ЯЩЕНКО, 1994

Леопольд Ященко Невтішне становище нашої народно-пісенної культури нині чимдалі більше турбує всіх, хто небайдужий до її долі. Люди все менше співають у побуті, і не тільки в місті, а й у селі, яке здавна було джерелом і охоронцем народних традицій. “Чи співатимемо ми в XXI столітті?” – такі тривожні питання ставлять читачі в пресі (газета “Культура і життя”, 15.05.1993). І небезпідставно. “Хто мені скаже – чи чув він, як у селі на вулиці співають дівчата? Не кажу вже про те, що її, тієї пісні, нема кому співати. Навіть там, де і є молодь, чомусь це не заведено. Ідуть собі юнаки та дівчата до клубу, почовгають там на дискотеці, та й додому” (там же).

І це, на жаль, типова картина для нашого часу. “По селах забувають, і то без найменших докорів сумління, слова і мелодії народних пісень, народні традиції і звичаї… клуби перетворюються на кінотеки і дансинги…” (там же, 11.09.1993р.).

Найчастіше кризу народної культури пов’язують із тяжкою спадщиною минулого, з руйнівною дією асиміляторського тоталітарного режиму, який намагався знівелювати нашу культуру, підірвати її самобутнє коріння, вбити в народі історичну пам’ять. Все це спричинилося до того, що народ у значній своїй масі збайдужів до власних духовних надбань, не цінує тих багатств, які дісталися йому в спадщину.

Читати далі »

8 січня 2017   (оновлено 08.01.2017)   //   Категорії: Актуальне, Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,    

Збірник пісень “КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ”

Обкладинка

КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху / Упорядники Леопольд ЯЩЕНКО та Катерина МІЩЕНКО. – К., 2005. – 186 с., нот.

Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і прагне долучитися до самобутнього українського звичаю – колядування та щедрування. Тут є пісні на всі смаки – від концертних обробок до простого народного викладу; від прадавніх коляд про створення світу до сучасних авторських пісень, які живуть поміж людьми. Окремо додані примовляння та побажання господарям, доречні і в хаті, і на сцені.

Збірник стане у пригоді фольклорним колективам, стихійним колядницьким гуртам, освітнім закладам і дитячим мистецьким студіям. Тож колядуймо разом – господарю, господині й господарській дитині; зігріймо піснями кожну оселю! Хай Світле Різдво і багатий Щедрий вечір завжди будуть з нами – рік од року, вік од віку!

Читати далі »

18 липня 2011   (оновлено 08.01.2017)   //   Категорії: Актуальне, Синтезатор, Новини, ПІСНІ, НОТИ, АУДІО, ВИДАННЯ   Концепція: , , , ,   Етнографічний реґіон: , , , , , ,   Жанр: , , , , , , , , , , , , ,   Характер: , , , , ,   Настрій: , , ,   Виконавці – ВІК: , ,   Виконавці – СКЛАД: , , ,     Репертуар: , , , , , , , ,           Теґи: ,    

НАРОДНА ПІСНЯ ЯК ЧАСТИНА НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ – Василь ТРИЛІС

Одягають вінок

Василь Триліс, Київ, 2000.
Джерело: pisni.org.ua.

1. Фізіологія

Перший крик немовляти – це профілактична фізіологічна процедура, запрограмована Природою: швидкий, майже конвульсивний вдих повітря, а затим тривалий, вичерпний аж до конвульсії видих. Тривалість видиху зумовлюється його гальмуванням, гальмування ж забезпечують голосові органи – лунає Перша Пісня Життя. Забігаючи наперед, скажемо, що вона не з веселих і, отже, підтверджує буддійську благородну істину: життя є страждання.

На тому не кінець. Подивіться й подивуйтеся, як люблять діти горланити, навіть коли не страждають. А як страшно кричить чоловік, кидаючись на ведмедя, мамута чи свого ж таки брата-супостата! Який хор гримить над полем битви! Чим гучніший крик, тим страшніше ворогові, і цей психологічний тиск має об’єктивні, фізіологічні підстави: регулярно вправляючи собі горлянку й легені, людина поліпшує й посилює не тільки гучність голосу, але й кровообіг, обмін речовин, загальну життєздатність і силу.

Читати далі »

6 липня 2016   (оновлено 06.10.2016)   //   Категорії: Актуальне, Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,    

Радіопередача у вечірній студії “Ліра” на 3-му каналі УР – Леопольд Ященко

3 канал “Культура” Українського Радіо, запис прямого ефіру, Вечірня студія “Ліра”, 20 березня 2015 р. – 55 хв.

nrcu.gov.ua"

Слухати (mp3):

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Режисер: Ірина Ковальова
Ведуча: Вікторія Воскресенська
Гість програми: Леопольд Ященко
 

У програмі звучать пісні “Гомону”: “Ой да в нашім селі свадьба буде”, “Ой у лузі червона калина”, “Ой піду я до млина”, “Ой ти гаю, ти мій гаю”, “Ой не стій, вербо, над водою”, “Світить місяць, світить ясний”, “Через наше село рота марширує”, “Купальська ніч” (фрагмент), “Ой зацвіла калинонька в саду”.
 

21 березня 2015   (оновлено 02.04.2016)   //   Категорії: Живий звук, Новини, Радіопередачі, ПІСНІ, АУДІО                             Теґи: ,    

Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО”

Обкладинка

КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО (українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху) / Упорядники Леопольд ЯЩЕНКО та Катерина МІЩЕНКО. − К., 2007. − 256 с., нот.

Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і українські традиції. Адже красна весна й тихе літо − це проводжання зими й закликання весни, розмаїтий Великдень і урочиста Трійця, вогняне купальське свято і щедрі обжинки… Усі ці свята успадковані нами з глибокої давнини.

Календарні пісні − мова традиційних свят. І нині у ваших руках невеличка добірка, “словничок” цієї мови, якою наші предки розмовляли з пробудженою землею, буйним зелом і щедрим урожаєм. Тут є пісні на всі смаки − від концертних обробок до стихійного розспіву і автентичного народного викладу; пісні обрядові, ліричні, побутові; “дорослі”, молодіжні й дитячі…
Читати далі »

ЯК І НАВІЩО ВЧИТИСЯ СПІВАТИ – Василь ТРИЛІС

Як і навіщо вчитися співати

Василь Триліс. Як і навіщо вчитися співати // Журнал “Дім і сім’я”. – 2011. – №5. – С.22-24.

Справді, навіщо?

Це “природне” запитання сто років тому видалося б так само безглуздим, як, скажімо, навіщо вчитися ходити або розмовляти. Але сьогоднішньому українцю співати не потрібно. Так він думає. Тобто, він не думає, за нього вже давно подумали; він просто, не довго думавши, погодився, та на тому й кінець. Коли, бува, й засмокче душу якась незрозуміла порожнеча, то до його послуг, серед інших розваг, десятки різноманітних кнопок: тицьнув пальцем – і гримить електронна звукова розкіш так, що вгинаються ребра й тремтять стіни. Ну, можна пожаліти сусідські вуха й тяжку працю будівельників та встромити собі в вуха пару дундуляторів – насолода неземна, і нікому до тебе немає діла.

Читати далі »

26 листопада 2012   (оновлено 02.04.2016)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,    

ОДЕРЖИМІСТЬ: штрихи до портрета Віктора ЗАХАРЧЕНКА, керівника Кубанського козачого хору – Микола КАГАРЛИЦЬКИЙ, 1989

Віктор Захарченко

Микола Кагарлицький. Одержимість: штрихи до портрета Віктора Захарченка // Журнал “Дніпро”. – 1989. – №11. – С.87-103.

Якось у розмові Віктор Гаврилович Захарченко, відомий композитор, фольклорист, народний артист РРФСР, лауреат всесоюзних і міжнародних конкурсів, художній керівник уславленого Державного ордена Дружби народів Кубанського козачого хору зронив: “Пам’ятаєте, що відповів Карл Маркс на запитання “Ваше уявлення про щастя?” – “Боротьба”. Так, без боротьби неможливе щастя, бо кожна ідея лише тоді увінчається перемогою, коли ти дуже жадаєш цієї перемоги, якщо ладен за неї піти на плаху. Чудові приклади маємо з життя славетних. Та й мій, хай скромний досвід потверджує цю сентенцію. Адже все життя шукаю найкоротшу дорогу до народної пісні, понад двадцять літ, оббиваючи пороги, шукаю шляхів до України, до дружби з нею. І ось ця дружба, вірю щиро, засвітилася мені насправді. Це для нас, кубанців, украй потрібно, бо звідси коріння чорноморських козаків, які після зруйнування Катериною II Запорозької Січі оселились на Кубані. Це потрібно і вам, бо на нашій землі – частка вашої-нашої історії”.

Читати далі »

16 вересня 2014   (оновлено 24.09.2015)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Етнографічний реґіон:                         Теґи: ,    

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПІСНЯ В МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ – Леопольд ЯЩЕНКО, 1995

Репетиція Гомону, 1992

Леопольд ЯЩЕНКО. Українська народна пісня в міському середовищі // Журнал “Народна творчість та етнографія”. – 1995. – №5 – С.11-17.

Невтішне становище нашої народнопісенної культури нині чимдалі більше турбує всіх, хто не байдужий до її долі. Люди усе менше співають у побуті, і не тільки в місті, а й у селі, яке здавна було джерелом і охоронцем народних традицій. “Чи співатимемо ми в XXI столітті?” – такі тривожні запитання ставлять читачі в пресі (Культура і життя. – 1993. – 15.V). І небезпідставно. “Хто мені скаже – чи чув він, як у селі на вулиці співають дівчата? Не кажу вже про те, що її, тієї пісні, нема кому співати. Навіть там, де і є молодь, чомусь це не заведено. Ідуть собі юнаки та дівчата до клубу, почовгають там на дискотеці, та й додому” (Там же).

І це, на жаль, типова картина для нашого часу. “По селах забувають, і то без найменших докорів сумління, слова і мелодії народних пісень, народні традиції і звичаї… клуби перетворюються на кінотеки й дансинги…” (Там же, 11.IX.1993 р.).

Читати далі »

26 березня 2014   (оновлено 02.04.2016)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,    

До історії створення пісні “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ, КРИШТАЛЕВІ ЧАШІ” – Віктор ЛІСОВОЛ, 1997

Віктор Лісовол Рукопис Віктора Лісовола, 1997

Віктор ЛІСОВОЛ

Бандурист і композитор, багаторічний учасник хору “Гомін”, автор багатьох гарних пісень та романсів (деякі з них є на сайті) написав історію створення найвідомішої своєї пісні, яка з повним правом стала народною: “Наливаймо, браття”. Публікуємо цей рукопис і авторське виконання пісні.

У 1967-69 рр. я докладно аналізував популярні українські пісні: темпоритм їх, звуковисотне розташування нот, гармонію; як розпочинається пісня – з нижнього голосу, чи з верху, чи з середини. Переглянув багато пісень, бо мав багато пісенників. Трапився й невеликий посібник – здається, якийсь підручник для училищ.

Пішли свої пісні. Одна мелодія була без слів. На той час, у жовтні 1969 року, ми з Вадимом Крищенком вийшли на радіо з моїми піснями. Одна з них була на його слова – “Пахне сад в забутті”…

Читати далі »

21 березня 2014   (оновлено 09.04.2017)   //   Категорії: Живий звук, Новини, АУДІО, СТАТТІ                   Репертуар: , ,     Автори:       Теґи: ,    
Сторінка 1 з 212