ЖАНР: Ліричні

Наддніпрянщина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коло млина кременина, зацвіла калина,
Задумала в саду спати молода дівчина. (2)

Задумала ж вона спати поміж яблуньками,
Щоб почути розмовоньку поміж парубками. (2)

Вари, мати, вечеряти, я йду в сад гуляти,
Як запіють перші півні, я вернусь до хати! (2)

Піють півні, піють другі, ще й курка сокоче,
Кличе мати вечеряти, а дочка не хоче. (2)

Ой вечеряй, моя мати, що ти наварила,
Бо вже ж мені, молоденькій, вечеря не мила! (2)
 

Наддніпрянщина. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Копав, копав криниченьку неділеньку, дві,
Любив козак дівчиноньку людям − не собі.

Приспів:
Ой жаль, жаль не помалу –
Любив дівчину змалу, (2)
Любив, та й не взяв!
Ой жаль, жаль мені буде:
Візьмуть її люде − (2)
Моя й не буде.
Ой жаль, жаль!

А вже з тої криниченьки орли воду п’ють,
А вже ж тую дівчиноньку до шлюбу ведуть.

Один веде за рученьку, другий за рукав,
Третій стоїть, гірко плаче – любив та й не взяв!

А вже ж тая криниченька терном заросла,
А вже ж тая дівчинонька та й заміж пішла!

А вже ж тая криниченька замулилася,
А вже ж тая дівчинонька зажурилася.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Чернігівська обл., м.Козелець. Записав Леопольд Ященко.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Віра Глушко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу наляга(є).

Шовкова трава на косу налягає,
Що перший косар та й галочки пита(є).

Ой ти галочко чорная, маленькая,
Скажи правдоньку, де моя миленька(я)?

А твоя мила у лузі над річкою
Умивається холодною водо(ю).

Утирається білою хустиною,
Малює личко червоной калино(ю).

Малює личко червоной калиною,
Малює брови чорною ожино(ю).

Ой Боже, Боже, коли ж той вечір буде,
Коли мій милий та й до мене прибу(де)!
 

Правобережна Україна.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Косили ми сіно, настала негода.
Плакала дівчина, як була молода. (2)

Плакала, плакала, на личку змарніла,
Видно по дівчині – віночка жаліла. (2)

Не жаль мені вінка, ні жодної речі.
Розпустила коси, застелила плечі. (2)

Косу розчесала, плечі застелила,
Вийшла за нелюба – жалю наробила! (2)

Ой жалю мій, жалю, великий печалю,
Що я й наробила – сама ж я й не знаю! (2)

Ой як тяжко-важко самій горювати,
А ще тяжче-важче з нелюбом шлюб брати. (2)
 

Варіант тексту на схожу мелодію: “У неділю рано”.

– Куди їдеш, орле, куди від’їжджаєш?
На кого милу, да гей, свою покидаєш? (2)

– Покидаю тебе ще й рідну матусю.
Будь здорова, мила, да гей, може й не вернуся! (2)

– Ой вернися, милий, гроза наступає,
А може в дорозі, да гей, ворога спіткаєш? (2)

– Не злякають громи, ані лихі бурі,
А ворог посміє, да гей, люто битий буде! (2)

– Де зупиниш коня свого вороного?
Звідки виглядати, да гей, тебе, молодого? (2)

– Зупинюсь я в полі, а ще, може, в лузі…
Будь здорова, мила, да гей, бо чекають друзі. (2)

Слова і музика Леопольда Ященка.

Фрагмент пісні – Етнографічний хор “ГОМІН”, текст читає Людмила Іваницька (mp3):

Відеозапис фрагменту пісні на святі Купала в Гідропарку 6.07.2002:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

А вже над плесом гаснуть вогні,
І замовка весела річ…
І буйні лози, й верби сумні
Оповила таємна ніч.

І гори над Дніпром
Заснули мирним сном…
І буйні лози, й верби сумні
Оповила таємна ніч.

І лиш єдиний вогник ясний
Ще мерехтить край бережка,
І хтось блукає в тиші німій,
І, мов сльоза, бринить ріка.

………………….

– А може, то хлопець русалку виглядає?
Кажуть, що в таку ніч вони виходять на берег
і при місяці водять танок.

Continue reading “КУПАЛЬСЬКА НІЧ, або А ВЖЕ НАД ПЛЕСОМ ГАСНУТЬ ВОГНІ (до Купала, лірична)” →

Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Головинка (нове поселення). Записала Катерина Ковтун 9.11.1995 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Летить галка через балку,
Літаючи кряче.
Моло’, молодая дівчи’, дівчинонька
Ходить гаєм, плаче.

Не пускає мене мати
Рано до криниці,
Ні жи’, ні жита жать, ні льо’, ні льону брать,
Ні на вечорниці.

Раз ізвечора пізненько,
Як мати заснула,
Вийшла, вийшла слухать соло’, соловейка,
Мов зроду не чула.

Вийшла, стала під вербою,
Та й дивлюся в воду:
Яку, яку, мати, красу, красу дала –
Та й не дала долю!

Було б тобі, моя мати,
Цих брів не давати –
Було, було б тобі, моя, моя мати,
Щастя, долю дати!
 

Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Летіла зозуля та й стала кувати,
Десь мого милого в цей день не видати. (2)

Десь мого милого в цей день не видати −
Повів до Дунаю коня напувати. (2)

Повів до Дунаю коня напувати,
На білім пісочку два слідочки знати. (2)

Що перший слідочок − коня вороного,
А другий слідочок − миленького мого. (2)

Піду я в садочок, зірву я листочок,
Прикрию, пристелю милого слідочок. (2)

Щоб того слідочка пташки не збродили,
Щоб мого милого другі не любили. (2)

А вже ж полюбили ще й причарували,
А вже ж тії чари на правдоньку стали! (2)
 

Хрестоматійна пісня з Наддніпрянщини. Побутувала також у середовищі українців за межами України – в таборах та на примусових роботах у Німеччині під час ІІ Світової війни.

Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині та й стала кувати. (2)

Ой ти зозуленько, чого рано куєш,
Чи ти, зозуленько, моє горе чуєш? (2)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла дочку рятувати. (2)

Якби мати знала, яке мені горе,
Вона б прилетіла за синєє море. (2)

Якби мати знала, яка мені біда,
Була б передала горобчиком хліба. (2)

Горобчиком хліба, синичкою солі…
Ой мамо, ой мамо, як тяжко без долі! (2)
Варіант:
Ой мамо, ой мамо, як тяжко в неволі! (2)
 

Наддніпрянщина. Записав Олександр Стадник. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Любив дівчину, дівчина мене,
Казала вона: прийди до мене!
Прийди, прийди, серденько моє! (2)

Прийшов до неї я в понеділок –
Нема дівчини, поле барвінок.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Прийшов до неї рано в вівторок –
Нема дівчини а вже днів сорок.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Прийшов до неї рано в середу –
Нема дівчини, пасе череду.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Прийшов до неї рано у четвер –
Нема дівчини, нема і тепер.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Continue reading “ЛЮБИВ ДІВЧИНУ, ДІВЧИНА МЕНЕ (жартівлива)” →