ЖАНР: Козацькі

Запорізька обл., Запорізький р-н, с.Мар’ївка. Записала Надія Полякова, 1989 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой там за Дунаєм,
Та за тихим Дунаєм
Молодець гуляє. (2)

На свою Вкраїну,
Та на свою Вкраїну
Стиха поглядає. (2)

Не так на Вкраїну,
Та не так на Вкраїну,
Як на ту дівчину. (2)

Подай перевозу,
Та подай перевозу,
Я перевезуся. (2)

На свою Вкраїну,
Та на свою Вкраїну
Ще раз подивлюся. (2)

Кого вірно люблю,
Та кого вірно люблю,
Не наговорюся. (2)

Continue reading “ОЙ ТАМ ЗА ДУНАЄМ – варіант 2 (козацька)” →

Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Рожнів.

Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой три літа, три неділі, гей-я-гей,
Ой три літа, три неділі,
Як козака турки вбили, гей-я-гей,
Як козака турки вбили, гей.

Під явором зелененьким, гей-я-гей,
Під явором зелененьким
Лежить козак молоденький,
Лежить козак молоденький, гей.

Над ним коник нахилився, гей-я-гей,
Над ним коник нахилився,
По коліна в землю вбився,
По коліна в землю вбився, гей.

Не стій, коню, наді мною, гей-я-гей,
Біжи, коню, дорогою
Широкою, степовою, гей-я-гей,
Широкою, степовою, гей.

Continue reading “ОЙ ТРИ ЛІТА, ТРИ НЕДІЛІ (козацька)” →

Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у лузі та ще й при березі
Червона калина.
Породила молода дівчина
Хорошого сина.

Вона ж його ой та й породила
В зеленій діброві,
Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі.

Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі,
Тільки дала тому козакові
Личко й чорні брови.

Та було б тобі, моя рідна мати,
Цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати,
Щастя й долю дати!

Continue reading “ОЙ У ЛУЗІ ТА ЩЕ Й ПРИ БЕРЕЗІ (козацька)” →

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розвивайся, ой да сухий дубе,
Завтра мороз буде;
Ой собирайся, молодий козаче,
Завтра похід буде!

Я морозу ой да не боюся –
Завтра розів’юся!
Я й походу ой да й не боюся –
Зараз ізберуся!

Ой ви галки, ви чорні чубарки,
Підніміться вгору!
Ой ви, хлопці, хлопці запорожці,
Верніться додому!

Ой раді б ми вгору піднятися –
Туман налягає,
Ой раді б ми додому вернуться –
Гетьман не пускає!

Ой розвився ой да край дороги
Та й дуб зелененький;
Ой поїхав, гей, да з України
Козак молоденький.
 

Розлилися круті бережечки,
Гей, гей, гей, по роздоллі.

Пожурились славні козаченьки,
Гей, гей, гей, у неволі.

Гей, ви, хлопці, добрі молодці,
Гей, гей, гей, не журітеся.

Посідлайте коні воронії,
Гей, гей, гей, садовітеся.

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, не злиняла.

Та щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, не пропала!

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, червоніла.

А щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, не змарніла.

Гей, у лузі червона калина,
Гей, гей, гей, похилилася.

Чогось наша славна Україна,
Гей, гей, гей, засмутилася.

А ми тую червону калину,
Гей, гей, гей, та й піднімемо.

А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, гей, розвеселимо.

З друкованих джерел.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чорна рілля ізорана, гей, гей!
Чорна рілля ізорана
І кулями засіяна, гей, гей!
І кулями засіяна.

Білим тілом зволочена, гей, гей!
Білим тілом зволочена,
І кровію сполощена, гей, гей!
І кровію сполощена.

Вітер віє по долині, гей, гей!
Вітер віє по долині,
Лежить козак на могилі, гей, гей!
Лежить козак на могилі.

Ані тата, ані мами, гей, гей!
Ані тата, ані мами,
Ані труни, ані ями, гей, гей!
Ані труни, ані ями.

А нікому задзвонити, гей, гей!
А нікому задзвонити,
Китайкою личко вкрити, гей, гей!
Китайкою личко вкрити.

Летить ворон з чужих сторон, гей, гей!
Летить ворон, усідає,
Йому очі випиває, гей, гей!
Йому очі випиває.
 

Львівщина. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Юрія Гулія.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Шумить-гуде ліщинонька, (2)
Шумить-гуде ліщинонька, плаче-тужить дівчинонька. (2)

Вона плаче ще й ридає, (2)
Вона плаче ще й ридає, на шлях битий поглядає. (2)

Битим шляхом козаки йдуть, (2)
Битим шляхом козаки йдуть, з-під милого коня ведуть. (2)

Ой ти коню сивогривий, (2)
Ой ти коню сивогривий, скажи правду, де мій милий? (2)

А твій милий в степу лежить, (2)
А твій милий в степу лежить, в правій руці шаблю держить. (2)

В ліву роси набирає, (2)
В ліву роси набирає, на серденько поливає. (2)

На серденько поливає, (2)
На серденько поливає, до товариша гукає. (2)

Товаришу, рідний брате, (2)
Товаришу, рідний брате, треба листа написати. (2)

Треба листа написати, (2)
Треба листа написати, до дівчини передати. (2)

Нехай вона віддається, (2)
Нехай вона віддається, вона мене не діждеться! (2)
 

Катерина МІЩЕНКО

За виданням: Ніна Матвієнко. Ой виорю нивку широкую. – Київ: УЦНК “Музей Івана Гончара”, 2002.

До пісенної добірки з репертуару Н.М.Матвієнко та тріо “Золоті ключі” (Ніна Матвієнко, Валентина Коротя-Ковальська, Марія Миколайчук) увійшли народні перлини, наспівані й зібрані різними людьми у різних куточках України. Значну частину пісень записано від матері співачки – Антоніни Ільківни; це пісні їх рідного села Неділище Ємільчинського р-ну Житомирської обл. Іншу велику групу становлять пісні, залучені до репертуару з так званого “канадського зошита” – рукописного збірника буковинських пісень, записаних у 1963-68 рр. Богданом Климашем (Едмонтон, Канада). Цей збірник був переданий Ніні Матвієнко керівником хору ім.О.Кошиця Володимиром Климківим під час гастролей у 1988 році.

Своїми записами охоче ділилися й фольклористи. Чимало в добірці пісень з експедиційних матеріалів Володимира Матвієнка, Леопольда Ященка, Тетяни Шевчук, Олексія Долі, Людмили Іваннікової. Добре поповнювався репертуар і завдяки працівникам Національної радіокомпанії України – Катерині Божко та Галині Верховинець. Вони, а також багато-багато інших збирачів і зберігачів народних пісень допомогли Ніні Матвієнко та знаменитому тріо продовжити життя цих перлин народного генія, закарбувати їх серед шедеврів світового мистецтва.

Continue reading “Пісні з репертуару Ніни Матвієнко та тріо “Золоті ключі”” →