ЖИЛА СОБІ ВДОВА (жартівлива)

Київська обл., смт Тараща. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Кириченко.

Жила собі вдова, аж три дочки мала,
Юва, юва, юва-ва, аж три дочки мала. (2)

Аж три дочки мала, заміж віддавала,
Юва, юва, юва-ва, заміж віддавала. (2)

Перша дочка каже: віддай мене, мамо,
Віддай мене мамо та й за хлібороба!
Юва, юва, юва-ва, та й за хлібороба.

Друга дочка каже: віддай мене, мамо,
Віддай мене, мамо, та й за риболова!
Юва, юва, юва-ва, та й за риболова.

Третя дочка каже: віддай мене, мамо,
Віддай мене, мамо, та й за музиканта!
Юва, юва, юва-ва, та й за музиканта.

Перша дочка їде до матері в гості,
Та й везе з собою калач під полою.
Юва, юва, юва-ва, калач під полою.

Друга дочка їде до матері в гості,
Та й везе з собою рибку під полою.
Юва, юва, юва-ва, рибку під полою.

Третя дочка їде до матері в гості,
Та й везе з собою скрипку під полою.
Юва, юва, юва-ва, скрипку під полою.

Нарізали калача, скуштували рибки,
Юва, юва, юва-ва, скуштували рибки. (2)

Як із’їли рибку, заграли на скрипку,
Юва, юва, юва-ва, заграли на скрипку. (2)

Заграли на скрипку, пішли танцювати,
Юва, юва, юва-ва, пішли танцювати. (2)

Пішли танцювати, та й подерли капці,
Юва, юва, юва-ва, та й подерли капці. (2)

Та й подерли капці − було видно пальці,
Юва, юва, юва-ва, було видно пальці! (2)