За виданням: Радуйся, земле, коляда іде! / Автор-упорядник Ярослава Музиченко. – Київ: Смолоскип, 2001. – 80 с., іл., нот.
Цей варіант Вертепу показували у середині 1990-х років учасники дитячої студії хору “Гомін”. Автор первісного тексту нам, на жаль, не відомий. Відтоді вистава потроху редагувалася київськими колядницькими гуртами.
Від своїх початків Вертеп — це народний ляльковий театр. Точніше, різдвяна вистава, яка оповідає про народження Христа. Будиночок Вертепу (шопку) на Різдво урочисто виносили з церкви, і колядники обходили з ним хати, всюди показуючи виставу.
Традиційний Вертеп має дві частини: містеріальну та світську. У першій персонажами є Йосип, Ангели, Три Царі, Волхви й Пастухи (ця дія відбувається на верхньому поверсі). У другій частині (на нижньому поверсі) діють цар Ірод, Чорт, Смерть та герой-Запорожець.
Нині все більше поширюється Вертеп без шопки й ляльок — його учасники самі перевдягаються персонажами цієї народної драми.
ВЕРТЕП
ДIЙОВI ОСОБИ:
Пастух I
Пастух II
Пастух III
Козак
Янгол
Iрод
Бiда
Смерть
Чорт
Жид
Наперед виходять ПАСТУХИ. Усі спiвають разом з ними колядку “Бог Предвічний”.
ПАСТУХ I:
Слава Богу, мир цiй хатi,
Перестаньте сумувати,
Бо ми звiстку вам принесли,
Що всi темнi сили щезли.
ПАСТУХ II:
Весь свiт нинi звеселився,
Бо Син Божий народився,
I ви, браття, звеселiться,
Рожденному поклонiться!
ПАСТУХ III:
Ясна зiрка засвiтила,
Нам дорогу возвiстила,
Аж до того Вифлеєму,
В ту країну незнаєму,
Де Пречиста Сина мала,
Свiт добром обдарувала.
ПАСТУХ I:
Ми дорогами-стежками
Поспiшали iз дарами,
Там янголи стали в лаву,
Заспiвали Богу славу,
Пастирi там поклонились,
Богу щиро помолились,
I славили Бога-Сина,
Що прийшла святая днина.
Всi спiвають колядку “Небо i земля”.
ПАСТУХ II:
У вертепi вiфлеємськiм
Янголи спiвають,
А воїни Iродовi
Немовлят стинають!..
Входить цар IРОД, за ним два ВОЇНИ.
IРОД (сердито):
Вже запiзно!..
Вже запiзно, кляте плем’я,
Ви, шаленi!
Другий день вас здоганяю,
Але вас в руках вже маю.
Тут i Вiн є, певно, з вами?
Ну? Признайтесь перед нами —
Ви ходили в Вифлеєм?
Чи я вам не є царем?
ПАСТУХ I:
Ти є цар, та тiльки земний,
А вродився цар таємний,
Що буде понад царями,
Над землею, небесами.
ПАСТУХ II:
То не цар, то вiчний Бог,
Що панує без тривог.
Ти боїшся того Бога,
Бо лиха твоя дорога!
ПАСТУХ III (пiдходить до IРОДА i вимогливо, сердито):
А тому невинну й гожу
Чисту Дiву — Матiр Божу
Хочеш нинi ти зловити!
ПАСТУХ II (гнiвно):
Хочеш вбити! Хочеш вбити!
IРОД (перебиваючи, сердито):
Замовчiть менi, проклятi,
Бо скараю вас в цiй хатi!
(убiк, до воїнiв:)
Гей, шукайте, мої вої!..
Тут нема дитини тої?
Тож по всiм краю iдiть
I наказ мiй понесiть:
Всiх дiтей в краю зiбрати,
I дволiтнiх повбивати.
Кожний хлопець до двох лiт
Хай загине — так скажiть!
А мiж ними, певно, й вiн
Знайде свiй смертельний скiн.
А тодi —
(звертаючись до пастухiв i глядачiв, насмiшкувато:)
i вам не жити!
Хто ж вас буде боронити?
Входить БIДА, походжає по свiтлицi, показує на всiх рукою.
БIДА:
Я — ваша Бiда!
Я вас всiх вiддавна знаю —
Я вас мучу, пригинаю,
Вiдбираю вашi статки,
Не лишаю вам i латки.
Сiю вам у душi страх,
Сила в мене є в руках.
Лиш один мя може стяти,
Не дасть в свiтi панувати —
Той що вчора народився!
Але Iрод розiзлився —
Вiн ще нинi його вб’є.
Iрод мiй приятель є!
(БIДА пiдходить до IРОДА.)
ПАСТУХ II:
Боже наш, що тут робити?
Та бiда не дасть нам жити!
Виходить наперед КОЗАК, говорить до IРОДА.
КОЗАК:
Чув я все, що тут робилось!
Це Дитятко народилось,
Та вiд рук твоєх не згине.
Ось до тебе Смерть прилине!
Виймає з пiхов шаблю, наступає на IРОДА. Раптом вбiгає СМЕРТЬ, пiдходить до IРОДА. Той злякався.
СМЕРТЬ:
Що задумав ти, лукавий?
Вигубити люд весь правий?
Нi, не вдасться це, проклятий!
Ти не будеш панувати!
Бо царем буде Син Божий,
Людям дати щастя зможе.
А вчинив ти лютий злочин,
Що вбивати дав ти почин.
Я тебе за це караю —
Голову тобi стинаю!
Замахується косою на IРОДА, той падає. Раптом до хати з реготом вбiгає ЧОРТ i пiдбiгає до IРОДА.
ЧОРТ:
Довго ждав я твою душу,
I тепер забрати мушу!
Будеш нам смолу возити,
І у тій смолі кипіти!
(Обiймає IРОДА i тягне геть.)
В пекло! В пекло!
ЧОРТ, IРОД, СМЕРТЬ виходять.
ПАСТУХ I:
Браття! Браття! Свiтло є!
Гляньте, як у вiкна б’є!
ПАСТУХ II:
Гей, до хати запросiм!
Хай освiтить нам цей дiм!
КОЗАК:
Хай освiтить, хай зогрiє,
Хай бiда в огнi зотліє!
БIДА згинається, прикриваючись руками, виходить ногами. На середину кiмнати величаво виходить ЯНГОЛ.
ЯНГОЛ:
Мир i спокiй цьому дому!
Тут немає мiсця злому!
Не незгода, а злагода,
Єднiсть i любов народу,
Не темнота, а просвiта,
Що як сонце серед лiта
Освiтляє трави й пашi –
Так освiтить душi вашi,
I засяє свiтло Боже,
Правда кривду переможе!
ПАСТУХ I:
Добре сталось! Слава Богу!
Тож збираймося в дорогу.
ПАСТУХ II:
Але перш нiж вийдем з хати,
Треба щастя побажати!
ПАСТУX III:
Вiншуємо вам нинi,
Усi добрi люди!
Нехай помiч Божа
Завжди з вами буде!
Бувайте здоровi
Разом з дiточками,
Нехай смутку й горя
Не буде мiж вами!
Нехай добре родить
Жито i пшениця,
Усякеє збiжжя,
Усяка пашниця.
Христос рождається!
ВСI РАЗОМ:
Славiмо Його!
Звучить колядка “Нова рада стала”.
ЖИД (з торбиною):
Я вiншую вам, як жид:
Хай вам грошi ся держит,
Хай вам дiтки ся ведут,
Хай яйце знесе когут,
Хай дає вам молоко
I корова, i бико!
А за тую коляду
Дайте щось, бо я вже йду.
Не давайте копiйки,
Бо дiрявi кишеньки.
Будьте, люди, гоноровi –
Дайте грошi паперовi!
Світлини вертепних обладунків з фондової збірки Національного музею народної архітектури та побуту України:
