Галичина.
Там під львівським замком старий дуб стоїть, (2)
А під тим дубочком партизан лежить.
Він лежить, не дише, він неначе спить, (2)
В золотих кучерях вітер шелестить.
А над ним схилилась матінка стара, (2)
Сльози проливає, сину промовля.
Було вас у батька четверо синів, (2)
Ти був наймолодший, сину мій Андрій.
Як ти був маленький, батько воював, (2)
Він за Україну голову поклав.
І тебе вже вбито, сину дорогий, (2)
І сія на грудях тризуб золотий.
