Від Тараса Компаніченка, м.Київ.
Тарас Компаніченко і дівчата з “сєдовського” колядницького гурту Київського Кобзарського Цеху. Фрагмент відеозапису з Першого Всеукраїнського огляду автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах − Харків, грудень 1997.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Пішов Василько гуслі лупати.
Приспів:
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю. (2)
Гуслі не влупив – пальчик прищемив.
Здибают його турци-розбойци.
Звідают його: чи маєш нянька?
Я маю нянька – на небі Бонька.
Звідают його: чи маєш мамку?
Я маю мамку – на небі хмарку.
Звідают його: чи маєш брата?
Я маю брата – в небі місяця.
Звідают його: чи маєш сестру?
Я маю сестру – на небі звізду.
Звідают його: маєш родину?
Маю родину – красну калину.
Звідают його: маєш миленьку?
Маю миленьку в свому серденьку.
