Ой за гаєм зелененьким (2)
Брала вдова льон дрібненький.(2)
Вона брала, вибирала, (2)
Тонкий голос подавала. (2)
Там Василько сіно косить, (2)
Тонкий голос переносить. (2)
Кинув косу додолоньку, (2)
А сам пішов додомоньку. (2)
А сам пішов додомоньку, (2)
Схилив на стіл головоньку.(2)
Вийшла мати із кімнати, (2)
Стала Василя питати: (2)
Чого сидиш та думаєш? (2)
Чого все п’єш та гуляєш? (2)
Позволь, мати, вдову брати – (2)
Перестану пить-гуляти. (2)
Не позволю вдову брати,(2)
Вдова вміє чарувати. (2)
Зчарувала мужа свого, (2)
Ще й зчарує сина мого!(2)
А я чарів не боюся, (2)
Та й на вдові оженюся! (2)
