НАСТРІЙ: Веселі
ВЖЕ ВЕЧІР ВЕЧОРІЄ, ДО ДІВЧИНИ СПІШУ (лірична)
Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Рожнів. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Вже вечір вечоріє, до дівчини спішу:
Вона в саду сидить, на стежечку глядить
І думку думає: чи я прийду?
Прийшов я до дівчини, “добривечір” сказав,
За руку взяв її, потім обняв її,
А як обняв її − поцілував.
Дівчина карі очі примружила свої –
Вона стидається і не признається,
Що любить так мене, як я її.
Спочатку каже: “Ваня!”, а потім каже: “Ви…”,
А потім каже: “Милий, прийди, прийди, прийди!”
Тепер я знаю все − що любить вна мене,
Що любить так мене, як я її!
І був би я дівчину ще й досі цілував,
Та як ми мріяли, кури запіяли
і на прощаннячко я їй сказав:
Як вечір звечоріє, як знов тебе прошу:
Ти у саду сиди, на стежечку гляди,
І дожидай мене, а я прийду!
ВЖЕ ВЕЧІР ВЕЧОРІЄ, ПОВСТАНСЬКЕ СЕРЦЕ Б’Є (історична)
Від “Товариства Лева”, м.Львів.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є,
А лента набої поспішно подає.
Приспів (двічі):
Гей, лента за лентою набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
На марші цілу нічку, а зранку на зорі
Почалися завзяті, запеклі бої.
А ворог атакує і рветься щосил,
Юнак-кулеметник їх справно косив.
Як сонце вже сходило, натомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.
До нього санітарка поспішно іде,
Цілющі долоні до рани кладе.
Підвівся юнак, вхопив за причеп –
Занову заграв вже затихлий кулемет.
Хто любить Україну, хто любить свій народ,
Той піде у повстанці без жодних перешкод!
В ЗАКАРПАТТІ РАДІСТЬ СТАЛА (історична)
Від “Товариства Лева”, м.Львів.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
В Закарпатті радість стала,
Да радість стала, да гей –
Україна нам повстала,
Да нам повстала, да гей!
Приспів:
Позір! Струнко! Вправо глянь!
Там скачуть карі коні,
Там грають скоростріли,
Б’ють шаблями вправо, вліво,
Щоб серце не боліло, да гей!
З ворогами битись будем,
Да битись будем, да гей!
Доки волю не здобудем,
Да не здобудем, да гей!
По всім світі лине слава,
Да лине слава, да гей,
Що воскресла нам держава,
Да нам держава, да гей!
ВИЙДУ НА ВУЛИЦЮ – НА ВУЛИЦІ ХЛОПЦІ (жартівлива)
Закарпатська обл., Перечинський р-н. Записала Надія Шумада.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Вийду на вулицю – на вулиці хлопці,
Та й того я люблю, що в білій сорочці. (2)
Василю, Василю, біда б тя побила,
Скілько хлопців було – лем тебе любила. (2)
Бодай тя, Василю, в курнику закрили,
Аби тя, крім мене, другі не любили. (2)
Василю, Василю, як будемо жити,
Що я люблю спати, а ти любиш пити! (2)
Ой казав Василько – гуляти охота,
Чекай до неділі, бо нині субота. (2)
Тече річка, тече, на камені гучить,
Нас, Васильку, з тобов ніхто не розлучить! (2)
ВИЙШЛА ЗАМІЖ МОЛОДОЮ (жартівлива)
Наддніпрянщина. Гармонізація Леопольда Ященка
Вийшла заміж молодою, о-йо-йой,
Вийшла заміж молодою,
Та й зустрілася з бідою,
А зозуля все кує. Ку-ку!
Мажу хату − щітки знати, о-йо-йой,
Мажу хату − щітки знати,
Не навчила мене мати,
А зозуля все кує. Ку-ку!
Раз милому догодила, о-йо-йой,
Раз милому догодила −
В горшку кави наварила,
А зозуля все кує. Ку-ку!
Він до мене з кулаками, о-йо-йой,
Він до мене з кулаками:
Чого кава з буряками?
А зозуля все кує. Ку-ку!
То за борщ, то за каву, о-йо-йой,
То за борщ, то за каву
Загнав мене аж під лаву,
А зозуля все кує. Ку-ку!
За що б’єш, за що лаєш, о-йо-йой,
За що б’єш, за що лаєш?
Яку взяв − таку й маєш!
А зозуля все кує. Ку-ку!
ВІНЕЦЬ, або ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ ВІНЕЦЬ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Молодь стає в ряд, узявшись за руки. З одного боку крайнім стає хлопець або дівчина високого зросту, з другого – хтось, хто швидко бігає. Перший крайній стоїть на місці, другий починає якомога швидше бігати по колу, “намотуючи” усіх гравців довкола першого. Коли всі “намоталися”, Вінець зв’язано. Далі уся група розгойдується, часом переступаючи, і співає швидку частину пісні. Насамкінець, коли починають співати “Розв’яжем, розв’яжем…”, усі гравці піднімають руки над головою, не розчіплюючи їх; тоді високий крайній попід руками знаходить собі дорогу назовні Вінця і виводить за собою решту – розв’язує Вінець.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Зав’яжем, зав’яжем, зав’яжем вінець…
(співають, поки в’яжуть)
Зв’язали, зв’язали, зв’язали вінець. (2)
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не ячмінка,
Як дівчину не любити, коли українка!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не гречанка,
Як дівчину не любити, коли галичанка!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не полова,
Як дівчину не любити, коли чорноброва!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не пшениця,
Як дівчину не любити, коли білолиця!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Розв’яжем, розв’яжем, розв’яжем вінець…
(співають, поки розв’яжуть)
В СОРОК ДРУГІМ РОЦІ (історична)
Гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” − ансамбль “КОЗАКИ” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
В сорок другім році ми йдемо у бій
За Україну, за нарід свій!
Приспів:
Армія УПА у смертний бій вступає,
За Україну, за рівні права!
Ми, партизани, лавами рушаєм,
А за нами стане пробуджений народ!
Сурми вже заграли, в серці обізвались,
Вітер свободи наш стяг обвіва!
В ЦЬОМУ ДОМІ, ЯК У ВІНКУ (щедрівка господарю й родині)
Волинь. З друкованих джерел.
Комп’ютерне відтворення нот – редакція хору “Гомін” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот – стихійний розспів (PDF, mp3):
В цьому домі, як у вінку.
Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!
Там господар, як виноград.
Господиня, як калина.
А їх сини, як соколи.
А їх дочки, як панночки.
По двору ходили, сад садили.
Сад садили, поливали.
Поливали та ще й примовляли.
Рости, саде-винограде.
Вищий мене, кращий мене!
ГАННУНЮ, ДОНУНЮ (жартівлива)
Галичина. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
− Ганнуню, донуню, скажи мені правдуню: (2)
Звідки в тебе вчора гості були? (2)
− Був Василько ізі Львова, а Омелько − з Василькова,
А Михайло-придибайло − із самого Києва! (2)
− Ганнуню, донуню, скажи мені правдуню: (2)
А що в тебе твої гості пили? (2)
− А Василько пив сметану, а Омелько − молоко,
А Михайло-придибайло пив зі мною мед-вино! (2)
− Ганнуню, донуню, скажи мені правдуню: (2)
А що в тебе твої гості їли? (2)
− А Василько їв капусту, а Омелько − галушки,
А Михайло-придибайло їв зі мною пампушки! (2)
− Ганнуню, донуню, скажи мені правдуню: (2)
А де в тебе твої гості спали? (2)
− А Василько спав на лаві, а Омелько − на дошках,
А Михайло-придибайло, мому серцю сподобайло −
та й на білих подушках!
А Михайло-придибайло − та й на білих подушках!
ГЕЙ, ВИ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ (історична)
Слова і музика Клима Гутковського
Гей, ви стрільці січовії, раз, два, три,
Вже дівоче серце мліє, раз, два, три,
Ви вперед все поступайте,
Ні на кого не зважайте,
Раз, два, раз, два, раз-два-три.
Попереду сотник їде, раз, два, три,
Він до пекла з нами піде, раз, два, три,
Сам із себе хлопець бравий,
Під ним коник дуже жвавий,
Раз, два, раз, два, раз-два-три.
Пане сотник, що то стало, раз, два, три,
Що в нас грошей дуже мало, раз, два, три,
Три дні хліба вже не їли,
Лиш холодну воду пили,
Раз, два, раз, два, раз-два-три.
Пам’ятайте, командири, раз, два, три,
Щоб не злетіли ковніри, раз, два, три,
Що стрільці все добре знають,
Але вас ще поважають,
Раз, два, раз, два, раз-два-три!
