ХАРАКТЕР: Розлогі
КОЛИ ТОТУ КОМАНИЦЮ СІЯЛИ (лірична)
Закарпаття. Збірник “Народные песни подкарпатских русинов” (Ужгород, 1944).
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Коли тоту команицю сіяли,
Тоді ми ся любовати почали,
А ще тота команиця не зійшла −
Вже ся наша вірна любов розійшла.
Дівчинонько стародавна, гоя-я,
Любив я тя донедавна, чуга-я.
Любив я тя, та ще й буду, гоя-я,
Нігди-м тебе не забуду, чугая!
Думаш, дівко, що тя люблю, гоя-я,
Як до тебе ввечір прийду, чуга-я.
А я прийду говорити, гоя-я, –
Думаш, бідо, що любити, чуга-я!
КОЛО МЛИНА, КОЛО БРОДУ (лірична)
Наддніпрянщина. Записав Микола Лисенко.
Надія ЗЯБЛЮК; супровід на фортепіано – Людмила Скірко. Гармонізація Георгія Майбороди. Запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):
Коло млина, коло броду (2)
Два голуби пили воду.
Вони пили, вуркотіли, (2)
Ізнялися, полетіли.
Ізнялися, полинули, (2)
Крилечками стрепенули.
Крилечками стрепенули, (2)
Про кохання спом’янули.
Горе ж тому козакові (2)
Ще й сивому коникові.
Горе ж тому, хто кохає, (2)
З стремен ніжок не виймає.
КОСАРІ КОСЯТЬ, А ВІТЕР ПОВІВАЄ (до косовиці, лірична)
Чернігівська обл., м.Козелець. Записав Леопольд Ященко.
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Віра Глушко (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу наляга(є).
Шовкова трава на косу налягає,
Що перший косар та й галочки пита(є).
Ой ти галочко чорная, маленькая,
Скажи правдоньку, де моя миленька(я)?
А твоя мила у лузі над річкою
Умивається холодною водо(ю).
Утирається білою хустиною,
Малює личко червоной калино(ю).
Малює личко червоной калиною,
Малює брови чорною ожино(ю).
Ой Боже, Боже, коли ж той вечір буде,
Коли мій милий та й до мене прибу(де)!
КОСИЛИ МИ СІНО (до косовиці, лірична)
Правобережна Україна.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Косили ми сіно, настала негода.
Плакала дівчина, як була молода. (2)
Плакала, плакала, на личку змарніла,
Видно по дівчині – віночка жаліла. (2)
Не жаль мені вінка, ні жодної речі.
Розпустила коси, застелила плечі. (2)
Косу розчесала, плечі застелила,
Вийшла за нелюба – жалю наробила! (2)
Ой жалю мій, жалю, великий печалю,
Що я й наробила – сама ж я й не знаю! (2)
Ой як тяжко-важко самій горювати,
А ще тяжче-важче з нелюбом шлюб брати. (2)
КОТИВСЯ ВІНОК З ЛАНУ (обжинкова)
Черкаська обл., Городищенський р-н, с.Старосілля. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992:
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Котився вінок з лану (2)
До господаря в браму. (2)
З-під брами й у світлицю, (2)
На білі паляниці. (2)
Continue reading “КОТИВСЯ ВІНОК З ЛАНУ (обжинкова)”
КУДИ ЇДЕШ, РОМАНЕ (веснянка)
Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Від Марії Мельниченко.
Співає Марія Мельниченко (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Куди їдеш, Романе?
– На ярмарок, мій пане!
– А що везеш, Романе?
– Та все хлопців, мій пане!
– А по чому, Романе?
– По копійці, мій пане!
– Так дешево, Романе!
– Бо ледачі, мій пане!
– Куди їдеш, Романе?
– На ярмарок, мій пане!
– А що везеш, Романе?
– Та все дівок, мій пане!
– А по чому, Романе?
– По сто рублів, мій пане!
– Так дорого, Романе!
– Бо робочі, мій пане!
ЛЕТИТЬ ГАЛКА ЧЕРЕЗ БАЛКУ (лірична)
Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Головинка (нове поселення). Записала Катерина Ковтун 9.11.1995 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Летить галка через балку,
Літаючи кряче.
Моло’, молодая дівчи’, дівчинонька
Ходить гаєм, плаче.
Не пускає мене мати
Рано до криниці,
Ні жи’, ні жита жать, ні льо’, ні льону брать,
Ні на вечорниці.
Раз ізвечора пізненько,
Як мати заснула,
Вийшла, вийшла слухать соло’, соловейка,
Мов зроду не чула.
Вийшла, стала під вербою,
Та й дивлюся в воду:
Яку, яку, мати, красу, красу дала –
Та й не дала долю!
Було б тобі, моя мати,
Цих брів не давати –
Було, було б тобі, моя, моя мати,
Щастя, долю дати!
МАРУСЮ, МАРУСЮ (лірична)
Поділля.
Співають Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Євгенія Шевченко – 2018 (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Марусю, Марусю, що мені з тобою,
Не один я вечір простояв з тобою. (2)
Не один я вечір, не одну неділю,
На тебе, Марусю, маю всю надію. (2)
Ой сходить місяць з трьома зірочками,
Приходить Маруся з трьома дружечками. (2)
Ой прийшла Маруся, стала й у куточку:
Прийміть мене, мамо, за рідную дочку! (2)
Своїх дочок маю – чужих не приймаю,
Свого сина маю, з тобою не звінчаю. (2)
Ой візьми, Марусю, рубля золотого,
Відчепись від мене, ще й від сина мого! (2)
Не хочу я, мамо, не хочу я грошей,
Люблю твого сина, бо твій син хороший! (2)
Ой візьми, Марусю, коня вороного,
Покинь мого сина, хлопця молодого! (2)
А я коня візьму, ще й конем поїду –
Твого сина люблю і за нього піду! (2)
Continue reading “МАРУСЮ, МАРУСЮ (лірична)”
