31 Березня, 2014
Іван ГОНЧАР про хор “Гомін” – щоденник, 1969 рік
Іван Макарович ГОНЧАР – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, художник, засновник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. А для нас він ще й “хрещений батько” “Гомону”, ідейний натхненник справи відродження пісенних традицій на теренах столиці у 1960-і роки.
В архіві Музею зберігається щоденник Івана Гончара, якому він звіряв свої перші враження про розпочату спільну справу.
Continue reading “Іван ГОНЧАР про хор “Гомін” – щоденник, 1969 рік” →
ГОМІН, ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ (козацька)
З репертуару чоловічого хору “Чумаки”. Гармонізація Василя Триліса.
Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває.
Туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє.
– Іди, сину, іди пріч від мене,
Хай тебе татарин візьме!
– Мене, мамо, татарин боїться,
В чистім полі сторониться.
– Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе орда візьме!
– Мене, мамо, мене й орда знає,
В чистім полі обминає.
– Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе москаль візьме!
– Мене, мамо, мене й москаль знає,
К собі в гості підмовляє.
– Вернись, вернись, вернись, мій синочку,
Змию тобі головочку!
– Мені, мамо, мені змиють дощі,
А розчешуть буйні вітри.
Continue reading “ГОМІН, ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ (козацька)” →
ОЙ НА ГОРІ ТА Й ЖЕНЦІ ЖНУТЬ (козацька)
Наддніпрянщина. Редакція хору “Гомін”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой на горі та й женці жнуть, (2)
А попід горою яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною, гей, широкою,
Козаки йдуть.
Попереду Дорошенко − (2)
Веде своє військо, військо запорізьке
Хорошенько.
Гей, долиною, гей, широкою,
Хорошенько.
А позаду Сагайдачний, (2)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку,
Необачний!
Гей, долиною, гей, широкою,
Необачний.
Continue reading “ОЙ НА ГОРІ ТА Й ЖЕНЦІ ЖНУТЬ (козацька)” →
ЧИ ВИ ЧУЛИ, МИЛІ БРАТТЯ (історична)
Карпати
Чи ви чули, милі браття, (2)
Як боролось Закарпаття? (2)
Сорок тисяч воювало, (2)
Кров невинну проливало. (2)
Несла річка біле тіло, (2)
А в дівчини серце мліло. (2)
Несла річка сестрі брата, (2)
Жінці – мужа, дітям – тата. (2)
Похоронів не справляли, (2)
Ані ями не копали. (2)
Тільки ворон серед ночі (2)
Видзьобує карі очі. (2)
Карі очі, чорні брови (2)
Не діждалися любові. (2)
Continue reading “ЧИ ВИ ЧУЛИ, МИЛІ БРАТТЯ (історична)” →